Так, в Україні кількість захворювань на рак молочної залози в абсолютних цифрах виросла з 1417 (1996р.) до 1604 (2006р.), а на 100 тис. жінок з 54,1 до 63,7 випадків відповідно. Кожні 35 хв. в Україні виявляють новий випадок раку молочної залози, а кожну годину від цієї патології помирає одна жінка.
Зниження цього показника перешкоджає відсутність у багатьох країнах організованого профілактичного скринінгу населення для раннього виявлення злоякісних новоутворень молочних залоз. Аналіз методики скринінгу населення показує, що смертність серед жінок, що взяли участь у профілактичній програмі, на 30-50 відсотків нижче, ніж у групах, де профілактика раку молочної залози не проводилася.
Динамічне зниження показників смертності від злоякісних утворень молочних залоз відзначається в тих країнах, де проводяться профілактичні заходи (навчання жінок самообстеженню молочних залоз, лікарське обстеження) на загальнонаціональному рівні. У багатьох регіонах України досі має місце зростання захворюваності та смертності від раку молочних залоз у зв'язку з недостатністю охоплення населення профілактичними заходами.
Одним з найважливіших методів раннього виявлення раку молочних залоз є регулярне та ретельне самообстеження жінок.
Самообстеження жінкам, входять до групи ризику по раку молочної залози, а також всім жінкам старше 35-40 років, бажано проводити кожен місяць. Перший етап – огляд грудей перед дзеркалом. Виявляють деформації, помітне збільшення однієї в порівнянні з іншою. Визначення симптому "лимонної кірки" (втягнення шкіри) є показанням до негайного звернення до мамолога. Після огляду проводять ретельну пальпацію, відзначаючи консистенцію залози, дискомфорт і хворобливість. Надавлюють на соски для виявлення патологічних виділень.
У діагностиці раку молочної залози огляд і пальпація дозволяють виявити в тканині залози новоутворення. Інструментальні методи діагностики (мамографія, ультразвукове дослідження з доплерографією, дуктографія, термографія, магнітно-резонансна томографія) дозволяють детально досліджувати пухлину і зробити висновки про її розміри, форму, ступінь ураження залози і навколишніх тканин. Біопсія молочної залози і подальше цитологічне дослідження тканин пухлини показує наявність злоякісного росту. Серед новітніх методик обстеження молочних залоз також можна відзначити радіоізотопне дослідження, сцінтіомаммографію.
Кафедра онкології та радіології Буковинського державного медичного університету проводить наукові дослідження в вирішенні проблеми ранньої діагностики та профілактики раку молочної залози в двох перспективних напрямах, які уже зараз набули практичного застосування в клініці Чернівецького обласного онкологічного центру.
Перший напрямок стосується запровадження методу теплометрії молочних залоз в діагностиці злоякісних початкового раку молочної залози. Хоча теплометрія патологічних процесів фонової, передракової патології та початкового раку молочної залози досить широко вивчена в світі та Україні за останні 20-років, нове "дихання" та новизну застосування цього методу надали інноваційні розробки Інституту термоелектрики НАН та МОН України (м. Чернівці) та його незмінного керівника академіка НАН України Лук҆яна Івановича Анатичука. Тепловізійні прилади вперше розроблені цим науковцем зараз широко використовуються кафедрою онкології БДМУ в науково-практичних дослідженнях останні два роки.
На кафедрі онкології та радіології розроблено та клінічно впроваджено зручний портативний прилад – “Термоелектричний медичний тепломір”, який складається з термоелектричного сенсору теплового потоку з’єднаного за допомогою електричних виводів з електронним індикатором. Принцип роботи цього приладу полягає у перетворенні теплового потоку поверхні тіла людини в еквівалентний за величиною електричний сигнал. Це дозволяє виявити на ранніх стадіях різноманітні патологічні процеси в організмі людини, зокрема онкологічної етіології оскільки, в роботах багатьох вчених доведено, що тепловиділення поверхні пухлини прямо пропорційно швидкості її зростання.
Впродовж останніх двох років на кафедрі онкології та радіології обстежено 76 жінок, на предмет виявлення новоутворень молочної залози, віком від 22 до 74 років. Для цього термоелектричний сенсор теплового потоку розташовували на шкірі молочної залози, в проекції кожного її квадранта. Для стабілізації показників тепломіра вимірювання проводили впродовж 15 хвилин, враховуючи температуру оточуючого середовища, а також положення пацієнтки та розташування термоелектричного сенсору теплового потоку на шкірі молочної залози. Отримані результати свідчать про вірогідно нижчі показники теплового потоку молочної залози враженої злоякісним новоутворенням порівняно з нормою.
Даний метод зручний тим, що дає змогу запідозрити злоякісні новоутворення молочної залози при масовому профілактичному огляді жінок в лікувальних установах всіх рівнів, а також у осіб молодого віку, де ефективність мамографічного скринінгу є досить низькою.
Другий напрям досліджень кафедри онкології та радіології БДМУ в проблемах діагностики раку молочної залози стосується популяційних досліджень ролі генетичного (спадкового) чинника.
Останні роки позначені стрімким розвитком генетики раку молочної залози. Одним із методів встановлення ролі спадкових факторів у розвитку новоутворень є клініко-генеалогічний метод. Слід зазначити, що причини сімейної агрегації злоякісних пухлин різного ґенезу можуть бути як генетичними (спадкова передача мутантного гена із покоління у покоління),так і не генетичними (шкідливі умови праці,вплив канцерогенних факторів різної природи на членів сім’ї). Враховуючи це, клініко-генеалогічний аналіз – необхідна ланка для визначення родин з агрегацією новоутворень, характеру і причин їх асоціацій. Такі дослідження дають можливість формувати групи ризику, проводити селективний скринінг, визначати долю ризику виникнення онкологічної патології, здійснювати індивідуальний підхід на етапі доклінічної діагностики та профілактики раку.
Виявлені мутації різних генів, що мають пряме відношення до виникнення раку молочної залози. Це ген-супресор ВRСА1 що локалізується на довгому плечі хромосоми 17, і ген-супресор - ВRСА2, що локалізується на довгому плечі хромосоми 13, в нормі контролюючі клітинний поділ тканини яєчників і молочної залози. Сьогодні в усіх ведучих молекулярно-генетичних лабораторіях світу проводяться інтенсивні дослідження, спрямовані на вивчення ролі цих мутацій в етіології і патогенезі спадкових форм раку молочної залози.
Таким чином, останні досягнення генетики істотно розширили уявлення про етіологію і патогенез раку молочної залози, але істинна роль відкритих генів залишається поки неясною.
Співробітниками кафедри були вивчені в крові пацієнток, хворих на рак молочної залози та їх родичок І ступеня спорідненості мутації гену BRCAI - 185delAg та 538insC. Визначення саме цих мутацій спричинено їх найбільшою розповсюдженістю серед жінок Східної Європи.
Дослідження цих мутацій проводиться на досить великій вибірці хворих та їх родичок – біля 150 осіб. Треба відмітити, що такі масштабні дослідження генів до цього часу проводились тільки в Донецькій та Львівській областях України.
Таким чином, дослідження, що проводяться кафедрою онкології та радіології Буковинського державного медичного університету показують свою перспективність та практичну спрямованість для розвитку сучасних високоефективних технологій діагностики раку молочної залози з зміною пріоритетів на профілактичну направленість.

Іващук О. І., Пересунько О. П., Бодяка В. Ю.