Здебільшого гельмінтози поширені серед дітей. Причинами інфікування є анатомо-фізіологічні особливості травної системи дітей та підлітків, нехтування правилами особистої гігієни, вживання продуктів, заражених яйцями гельмінтів. Серед додаткових чинників ризику зараження виокремлюють також низький соціальний та економічний рівень сім’ї, систематичне відвідування організованих колективів (садочки, школи), проживання в гуртожитках тощо.
Найбільш поширеними в Україні глисними інвазіями є ентеробіоз (гострики) та аскаридоз. Батьки, які припускають наявність глистів у своїх дітей, скаржаться, зазвичай, на скрегіт зубів у нічний час (бруксизм) та зниження апетиту, окрім солодких продуктів. Бруксизм у багатьох випадках є хибним сигналом: це означає, що в певної частини дітей наявність глистів не супроводжується скреготом зубів, і, навпаки, скрегіт зубів ще не означає, що малюк має паразитарну інфекцію. А от зниження апетиту, періодичні болі в животі, нудота, кашель, блідість шкірних покривів, наявність висипів на шкірі, епізоди підйому температури тіла до 37,0-37,5оС можуть бути ознаками аскаридозу. Головними скаргами при інвазії гостриками є свербіж періанальної ділянки (здебільшого в нічний час), непокійний сон, надмірне капризування дитини.
Небезпечні гельмінтози й різними ускладненнями. Так, аскаридоз може спровокувати гостру кишкову непрохідність, апендицит, гепатит, бронхіт і пневмонію, а гострики можуть викликати дерматити, запалення піхви в дівчат.
Для підтвердження гельмінтозу існує кілька методів діагностики. Аналіз калу на яйця глистів є стандартним методом діагностики, який виконується в будь-якій лабораторії лікувально-профілактичних закладів та паразитологічному відділенні санепідемстанції. Наявність яєць гельмінтів у калі або зішкребу з періанальної ділянки практично стовідсотково свідчить про глисну інвазію. Водночас, негативний результат ще не гарантує відсутність паразитів у дитини. Іншим лабораторним способом визначення паразитозів є проведення імунологічних тестів. Для цього здійснюють аналіз крові на виявлення у ній специфічних антитіл. Негативний тест свідчить про відсутність інфекції, але позитивний результат не завжди є ознакою наявності глистів.
ВОЗ рекомендує в ендемічних регіонах всім дітям, які не проходили дегельмінтизації упродовж останніх шести місяців, призначати антигельмінтний препарат незалежно від лабораторного підтвердження інвазії, виходячи з наступних міркувань: значна поширеність інвазії, низька частота побічних ефектів від протиглисних лікарських препаратів, їх прийнятна ціна, відносно висока вартість діагностики.
З метою профілактики та лікування глисної інвазії використовують кілька засобів. Серед народних методів, можна спробувати гарбузове насіння, а от експериментувати з полином, гасом, часником з молоком тощо не варто. Слід пам’ятати, що підібрати найоптимальніший варіант в кожному конкретному випадку повинен лікар.
Сергій Сажин, к. мед. н., асистент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ