Середній термін адаптації до дитячого садочку становить у ясельному віці 7-10 днів, у 3 роки – 2-3 тижні, у дошкільному віці – 1 місяць. Тобто, чим старша дитина, тим довше вона звикає до нових умов.
На процес адаптації впливає рівень психічного та фізичного розвитку, стан здоров’я дитини, рівень загартованості організму, сформованість навичок самообслуговування, вміння спілкуватися з дорослими та однолітками, особисті якості малюка та батьків дитини, а також рівень тривожності. Дітям, які мають відхилення у цих показниках, складніше адаптуватися до нових соціальних умов. Окрім психологічної підготовки дитина повинна бути готова до цього нелегкого випробування і фізично. Кожна дитина перед відвідуванням дитячого садочка повинна пройти медичну комісію (диспансеризацію). Залежно від віку, особливостей конституції, способу життя, стану імунної системи дитини, ризику хронічної патології педіатр визначить коло фахівців, яких потрібно відвідати, терміни профілактичних щеплень, ряд потрібних лабораторних аналізів. Педіатр порадить профілактичні заходи для збереження й зміцнення здоров'я, надасть рекомендації з харчування, режиму дня, фізичному вихованню (гімнастика, масаж, загартовування), визначить можливу тривалість періоду адаптації в дошкільній установі, підкаже на що мамі й вихователю требо звернути увагу.
Перед вступом у дитсадок дитина повинна мати профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень. Забороняється проведення профілактичних щеплень протягом місяця перед вступом дитини в дитячий садок. Перше профілактичне щеплення вже у дитячому садку призначається після закінчення періоду адаптації, але не раніше ніж через один місяць.
Кожна дитина звикає до нового оточення по-своєму. Однак можна відзначити деякі закономірності, які полегшать адаптацію:
1) Режим. Нерідко труднощі адаптації до дитячого садочку бувають викликані тим, що дитині ніяк не вдається звикнути до нового режиму. Режим у житті дитини надзвичайно важливий, і різка його зміна – це, безумовно, додатковий стрес. Варто, без сумніву, заздалегідь з’ясувати режим садочка, який буде відвідувати дитина, і починати поступово вводити його вдома, адаптуючи до нього дитину у повільному темпі. Краще це зробити за місяць-півтора до того, як малюк вперше відвідає дитсадок.
2) Сон. Для малюка вкрай важливо спати не менше 10 годин вночі і 2-2,5 години – вдень. Максимальна тривалість безперервного неспання не повинна перевищувати 6 годин. Обов’язково слід дбати про те, щоб дитина добре висипалася вночі. Тривале недосипання нерідко є причиною невротичних станів, що характеризуються плаксивістю, зниженням уваги, пам'яті. У цих випадках діти стають збудженими або, навпаки, млявими. Невротичні стани можуть супроводжуватися зниженням апетиту і опірності організму до захворювань.
3) Заздалегідь слід відучити дитину від їжі з пляшечки з соскою. Треба навчити малюка самостійно їсти ложкою і пити з чашки.
4) Вчити дитину елементарним навичкам самообслуговування. Одяг повинен легко одягатися і защіпатися, дайте змогу частіше самостійно проробляти подібні процедури (одягання, роздягання). Заздалегідь привчайте малюка до горщика, щоб це не було нововведенням, яке часто призводить до додаткового стресу.
5) Загартовування. Кращий спосіб уникнути численних застуд у період адаптації до дитячого садочка – це загартовування. Приступати до процедур, що загартовують, найкраще влітку. Дитина повинна більше часу проводити на свіжому повітрі, купатися у безпечних природних водоймах, бігати босоніж. Збираючись на прогулянку, одягати малюка треба по погоді.
Головна перевага дитячого садка у тому, що дитина отримує можливість спілкуватися з однолітками, не тільки гратися, але здобувати неоціненний досвід взаємодії, співчуття, співпереживання, колективної творчості і співпраці. Все це готує дитину до подальшого життя. Саме у цей час відбувається формування характеру, закладаються основні життєві принципи.

К. мед. н. Шахова О. О., асистент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ