– Початок шкільного навчання припадає на кризу семи років, – говорить лікар-терапевт Інеса ОЛИВКА. – Іноді цей вік називають періодом "зміни молочних зубів", "витягуванням у зрості". У безтурботного досі малюка з’являються незвичні обов’язки: у школі він не може розпоряджатися своїм часом, повинен підкорятися правилам дисципліни, які не завжди здаються йому розумними. Після динамічних, емоційних ігор дошкільника нове життя здається стомлюючим і не завжди цікавим. Шкільна дисципліна вимагає великої напруги, першокласнику важко керувати своїми почуттями і бажаннями.
Різко змінюється і характер діяльності. Раніше основною була гра. А в ній результат – не найголовніше. У навчанні ж на перший план дедалі більше висувається результат, його оцінка. Тому виникає криза й у ціннісних орієнтаціях дитини, а за нею й перші несподіванки та розчарування.
Завдання батьків – забезпечити комфорт вдома, сприятливу атмосферу для навчання, а також слідкування за здоров’ям школяра, зокрема за його харчуванням.
Створіть для дитини умови для рухової активності між виконанням уроків: створіть у домі спортивний куточок, придбайте спортивний інвентар (скакалки, гантелі тощо). Слідкуйте за правильною позою сидіння під час виконання домашніх завдань, дотриманням правил освітлення робочого місця – щоб попередити короткозорість, викривлення хребта. Обов’язково додайте до раціону дитини вітамінні препарати, фрукти та овочі, організуйте правильне харчування дитини.
Щодо психологічних умов адаптації дитини до школи Інеса Оливка радить створити сприятливий психологічний клімат для дитини з боку всіх членів родини.
– Важливу роль відіграє самооцінка дитини в адаптації до школи (чим нижча самооцінка, тим більше труднощів у дитини в школі), – говорить лікар. – Батьки обов’язково мають проявляти інтерес до школи, класу, у якому навчається дитина, до кожного прожитого нею шкільного дня. Дуже важливе також неформальне спілкування зі своєю дитиною після шкільного дня. Обов’язково познайомтеся з її однокласниками і за можливості спілкуйтеся з ними після школи. Неприпустимо залякувати школяра, критикувати його, особливо у присутності інших людей (бабусь, дідусів, однолітків).

Нерекомендовані фрази для спілкування
- Я тисячу разів казав тобі, що...
- Скільки разів потрібно повторювати...
- О, що ти тільки думаєш...
- Невже тобі важко запам’ятати, що...
- Ти стаєш...
- Ти такий же, як...
- Відстань, мені ніколи...
- Чому Олена (Настя, Вася і т. д.) така, а ти – ні...

Рекомендовані фрази для спілкування
- Ти у мене розумний, красивий (і т. д.).
- Як добре, що у мене є ти.
- Ти у мене молодець.
- Я тебе дуже люблю.
- Як добре ти це зробив, навчи й мене цьому.
- Дякую тобі, я тобі дуже вдячна.
- Якщо б не ти, я б ніколи з цим не впорався.

Поради психологів
Як прожити хоча б один день без нервування
- Будіть дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити вашу посмішку і почути ваш голос.
- Не поспішайте. Уміння розрахувати час – ваше завдання. Якщо вам це погано вдається, провини дитини в цьому немає.
- Не прощайтеся, попереджаючи і скеровуючи: "Дивися, не пустуй!", "Щоб сьогодні не було зауважень!". Побажайте успіху, знайдіть кілька ласкавих слів.
- Забудьте фразу: "Яку оцінку ти сьогодні отримав?". Зустрічаючи дитину після школи, не задавайте тисячі запитань, дозвольте трохи розслабитися, згадайте, як ви самі почуваєтеся після робочого дня.
- Якщо бачите, що дитина засмучена, мовчить – не випитуйте. Нехай заспокоїться, а тоді розповість все сама.
- Вислухавши зауваження вчителя, не поспішайте давати прочухана. Постарайтеся, щоб ваша розмова з учителем відбувалася без дитини.
- Після школи не поспішайте сідати за уроки. Дитині необхідно дві години відпочинку. Займатися ввечері марно.
- Не змушуйте робити всі вправи відразу: 20 хвилин занять – 10 хвилин перерва.
- Під час готування уроків не сидіть "над душею". Дозвольте дитині працювати самостійно. Якщо потрібна ваша допомога – наберіться терпіння: необхідні спокійна інтонація, підтримка.
- У спілкуванні з дитиною намагайтеся уникати умов: "Якщо ти зробиш, то ..".
- Знайдіть протягом дня хоча б півгодини, яка буде належати тільки дитині.
- Будьте уважні до скарг дитини на головний біль, втому, погане самопочуття. Найчастіше це симптоми перевтоми.
- Врахуйте, що навіть "великі діти" дуже люблять казку перед сном, пісеньку, ласкаве погладжування. Все це заспокоїть дитину і допоможе усунути напругу, яка накопичилася за день.


Леся ТОКАРЮК