У даний час виділяють 9 типів первинних гепатотропних вірусів (А, В, С, D, Е, F, G, TTV, SEN) і безліч генотипів (підтипів). Гепатити мають схожу клінічну картину, але розрізняються причинами їх виникнення, шляхами інфікування, патологічними змінами в організмі та прогнозом для хворого.
Принципову відмінність мають дві групи вірусних гепатитів:
з фекально-оральним шляхом передачі (гепатит А, Е);
з парентеральним шляхом передачі (гепатити В, С, D та ін.).
Гепатит А (хвороба Боткіна) та гепатит Е – типові кишкові інфекції. Вони перебігають лише в гострих формах, не трансформуються в цироз печінки та рак, відповідно, безпечні для життя пацієнта. Небезпеку становить лише гепатит Е у вагітних жінок, оскільки він може призвести до гострої печінкової недостатності та смерті. На щастя, в Україні цей вірус практично не зустрічається, надаючи перевагу кліматичним умовам Центральної Азії та Африки.
Заходи профілактики передбачають:
- підвищення санітарної культури населення;
- покращення санітарно-гігієнічних умов життя;
- суворе дотримання норм і правил водопостачання;
- якісне знезараження та утилізація стічних вод і твердих викидів;
- дотримання санітарних умов приготування їжі, особливо в колективах та в системі громадського харчування;
- проведення імунізації (особам, які виїжджають в регіони з високою захворюваністю вірусним гепатитом А, тим, хто має контакт з хворими тощо).
Зараз, у період відпускних кампаній, слід бути обережним людям, які планують туристичні подорожі в країни Африки, Азії, Середземномор’я, Середньої та Південної Америки, Середнього Сходу. Варто відмовитись від продуктів харчування без відповідної кулінарної обробки, сирої води, а також сирих овочів та фруктів, морозива у неперевірених сумнівних закладах харчування.
Основною причиною розвитку хронічних гепатитів, які здатні трансформуватися в цироз та рак печінки, спричинити важкі ускладнення та загибель пацієнта, є хронічна вірусна інфекція В, С, D. За даними ВООЗ майже третина населення Землі заражена вірусом гепатиту В, а за темпами та масштабами поширення ця інфекція випередила СНІД і туберкульоз. Таку ж гостру проблему для людства створює вірусний гепатит С, на який у світі хворіє близько 3% населення, а в Україні – близько 1 млн. осіб. Через безсимптомний перебіг людина нерідко не здогадується що хвора і звертається до лікаря лише тоді, коли виникають ускладнення. Тому вірус гепатиту С й назвали "лагідний убивця". Вірусний гепатит D перебігає завжди у поєднанні з гепатитом В (змішана інфекція), обтяжуючи і посилюючи прогресування патологічного процесу.
Основний механізм передачі – парентеральний, тобто через кров. Найчастіше інфікування відбувається при введенні достатньої кількості інфікованої крові та її компонентів (переливання крові, гемодіаліз, користування загальною голкою серед наркоманів). Заразитися можна при проведенні пірсингу, татуажу, голкорефлексотерапії, в косметичних салонах (манікюр, педикюр, проколювання вух та ін.), у стоматолога, при хірургічних втручаннях інструментами, забрудненими кров’ю хворого чи носія, а також при спільному використанні бритв, манікюрних наборів і навіть зубних щіток. Високий ризик інфікування у місцях позбавлення волі. Важливе значення має статевий шлях під час незахищеного сексу (особливо для вірусу гепатиту В), а також передача від інфікованої матері до дитини.
Що потрібно робити, щоб уникнути інфікування?
не користуватися чужими лезами, станками, епіляторами, зубними щітками та іншими предметами, на які може потрапити кров інфікованої особи;
дотримуватись техніки безпеки при роботі з медичними інструментами, при проведенні медичних маніпуляцій використовувати рукавички;
по можливості проводити потенційно небезпечні маніпуляції одноразовими інструментами;
робити татуювання, пірсинг, манікюр та педикюр лише в спеціалізованих салонах стерильним інструментом. Перед виконанням цих процедур майстер повинен добре вимити руки з милом, обробити їх антисептиком, натягнути одноразові рукавички;
користуватися бар’єрними засобами контрацепції (профілактика не лише вірусних гепатитів, але й СНІДу), особливо у групах ризику (підлітки та особи, які мають безладні гетеро- та гомосексуальні стосунки, медичні працівники);
не вживати наркотичні засоби, а ін’єкційним наркоманам використовувати лише одноразові шприци.
Надійним засобом захисту населення від вірусного гепатиту В є вироблення несприйнятливості шляхом вакцинації. Передачі вірусу гепатиту В від інфікованої матері до дитини у 80-95% вдається запобігти шляхом своєчасної імунізації новонародженої дитини. Вакцина проти гепатиту В безпечна та ефективна.
Вірусні гепатити В і С не передаються повітряно-краплинним шляхом (при розмові, чханні, зі слиною), при потисканні рук та обіймах, при користуванні загальним посудом, їжею чи напоями. Передача інфекції в побуті можлива лише при потраплянні інфікованої крові на пошкоджені шкірні покриви (порізи, травми, тріщини). Тому хворі на хронічні вірусні гепатити та носії вірусів не повинні бути ізольованими від членів сім’ї та суспільства, їх не потрібно обмежувати або відсторонювати від роботи й навчання, догляду за дітьми тощо.
Проблема вірусних гепатитів є дійсно важливою та складною для вирішення. І лише спільними зусиллями медичних працівників та пересічних громадян, скерованими насамперед на профілактику і раннє виявлення інфекції, ми зможемо зупинити цю страшну недугу.

Надія ПАЛІБРОДА, доцент кафедри внутрішньої медицини та ендокринології БДМУ