Із настанням літньої пори відпусток у багатьох людей виникає закономірне бажання відпочити та подбати про своє здоров’я. Зокрема, оздоровлення часто асоціюється з морським узбережжям та лагідним сонцем.
І дійсно, геліотерапія (лікування сонячним промінням), використовується з давніх давен як метод покращання фізичного та психологічного здоров’я. У раціональних дозах сонячне світло надзвичайно важливе для нормального стабільного функціонування організму людини та його імунної системи. Зокрема, після довготривалого стану низької сонячної активності, в організмі розвивається дефіцит вітаміну D, відсутність якого може обернутися розвитком захворювань кістково-м’язової системи. Найпростіший і найбільш економний метод збагачення цим вітаміном – перебування під сонячним промінням. Також ультрафіолетове випромінювання, покращуючи обмін речовин, стимулює утворення в організмі багатьох інших життєво важливих речовин. М’яка дія весняного сонця активує роботу імунних клітин, які борються з інфекціями. Та й саме ультрафіолетове сонячне проміння є добрим дезінфектором. У результаті його дії гинуть найрізноманітніші віруси, бактерії та грибки. Але при всьому позитиві слід розмежовувати вплив сонця у весняний і літній час. Особливо слід розуміти відмінність сонячного впливу залежно від дози. Адже буде велика різниця між ефектом від прогулянки під ранковими променями та багатогодинним лежанням задля досягнення бронзової засмаги. Оскільки влітку сонячна інсоляція виражена сильніше, тут значно більше шкоди, ніж користі. Науково доведено, що надмірне ультрафіолетове опромінення може спричиняти пригнічення імунної відповіді – страждають імунокомпетентні клітини, котрі знаходяться в шкірі. Їхнє завдання у разі необхідності запускати імунну відповідь, але через пригнічення сонцем, вони перестають ефективно функціонувати, що призводить до ослаблення імунітету. Чимало хто й на собі неодноразово міг відчути це негативне явище, коли після відпочинку в сонячних екваторіальних країнах, замість такого очікуваного оздоровлення вдома доводилося хворіти. Тому, насолоджуватися позитивним впливом сонця треба обмежено. Переваги та недоліки впливу сонця досліджували науковці з різних країн світу. Одностайно вчені університетів США, Німеччини та Австрії з’ясували, що ультрафіолетове сонячне випромінювання може як сприяти виникненню онкозахворювань, так і запобігати їм. Усе залежить від інтенсивності його дії, котра визначається порою року. Відповідно дослідники дійшли висновку, що весняне сонце найбезпечніше і значно позитивніше впливає на організм ніж літнє.
Зокрема, надмірна інсоляція є основним фактором, що спричиняє рак шкіри. Ультрафіолетове випромінювання має пряму пошкоджуючу дію на ДНК клітин, спричиняючи мутації, що призводять до злоякісного переродження. Під впливом надмірного ультрафіолету змінюється функціональна активність імунних клітин, відповідальних за розпізнання пухлинних антигенів. Тож, найбільш ретельно захищати від сонця слід родимки, особливо ті, в яких є ознаки запалення або пошкодження - перед виходом з дому слід змащувати ці місця (якщо вони відкриті) сонцезахисним кремом.
Окрім небезпеки ослаблення імунітету та розвитку ракових захворювань, надмірна інсоляція може призвести й до сонячної алергії. Особливо вираженими є, так звані, фотоалергічні та фототоксичні реакції. Як правило, такі реакції виникають при використанні, перебуваючи на сонці, різноманітних хімічних речовин: дезодорантів, кремів, рослинних есенцій, прийому лікарських засобів, тощо. Приймаючи ліки, під час перебування під відкритим небом влітку, слід бути особливо уважним, так як багато з них ( анальгетики, антибіотики, протиаритмічні засоби, діуретики, цитостатики та ін.) можуть при одночасному впливі ультрафіолетового випромінювання спричиняти фототоксичні реакції.
І на жаль, із впливом надмірної інсоляції асоціюється розвиток ряду важких захворювань, таких як системний червоний вівчак, хвороби крові, тощо, що ще раз змушує зважено підходити навіть до такого природного явища, як перебування під відкритим сонцем. І щодо нашого небесного світила теж актуальні слова: "У маленькій дозі – це ліки, у великій дозі – отрута".

Галина КОВАЛЬ, доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ