Однак відомі і групові захворювання при вживанні в їжу продуктів, що готувалися на великих підприємствах.
По м. Чернівці зареєстровано 2 випадки ботулізму у дорослих в листопаді; в одному випадку своє захворювання пов'язують з вживанням м'ясних продуктів домашнього приготування (копчене мясо), в другому випадку – із вживанням рибних продуктів домашнього приготування (копчена риба).
За 5 місяців поточного року зареєстровано один випадок ботулізму в Чернівецькій області. Даний випадок захворювання пов'язують з вживанням свиного паштету власного приготування.
Збудники ботулізму широко поширені в природі. Спори Clostridium botulinum серотипу А, В, С,G, E,F,D, що мають здатність протягом тривалого часу зберігатися, за певних умов можуть перетворюватися у вегетативні форми і навіть накопичуватися в ґрунті, мулі, а особливо, в трупах тварин. Вважається, що біологічне значення ботулотоксину як нейротоксину – смерть власника і трансформація його останків в середовище для інтенсивного розмноження патогенних мікроорганізмів. Таким чином, ботулізм відноситься до групи особливих хвороб – сапронозів. Спори і вегетативні форми з їжею і водою можуть потрапляти в кишечник людини, теплокровних тварин, птахів і риб. У деяких регіонах, особливо з низьким рівнем санітарної культури, інфікування тварин і птахів становить 15 – 40%. Перебування Clostridium botulinum в людському кишечнику не супроводжується утворенням токсину в більшості випадків, але це можливе у дітей раннього віку (переважно до 6 місяців), вкрай рідко – у дорослих, що поранені з ураженням кишечнику.
Джерелами інфекції є мертві тварини, птахи, риби, а ґрунт, річний мул служить потужним резервуаром інфекції. Визначено, що:
-серотип А – спричиняє захворювання у людей (включаючи ботулізм у немовлят та рановий), а також, у курей. Харчовий ботулізм у людей в цих випадках відбувається через м'ясо, рибу, овочі та фрукти;
-серотип В – зумовлює захворювання у людей (включаючи ботулізм у немовлят та рановий), а також, у коней та великої рогатої худоби. Харчовий ботулізм у людей в цій ситуації відбувається переважно через свинину;
-серотип С (з обома підвидами ботулотоксину С – С1 та С2) – породжує захворювання на ботулізм у водоплавних птахів (через гниючу водну рослинність лужних болот, а також – живучих у воді безхребетних), а також у великої рогатої худоби та коней через заражене сіно, дуже рідко при поїданні цими тваринами падалі, свинячої печінки;
-серотип D – спричиняє хворобу у великої рогатої худоби при поїданні ними падалі;
-серотип E – зумовлює захворювання у людей, риб,водоплавних птахів через морські продукти, морську та прісноводну рибу;
-серотип F – породжує хворобу у людей (включаючи ботулізм у немовлят) через м'ясні продукти;
-серотип G – спричиняє окремі випадки ботулізму у людей, виявлений в ґрунті.
Механізм та шляхи передачі: захворювання зазвичай розвивається, коли людина вживає їжу, що накопичила токсин внаслідок забруднення її та розмноження вегетативних форм збудника, тобто, якщо в харчовому продукті створені були анаеробні умови. Найчастіше це в'ялена або слабо просолена риба, ковбаса, шинка, м'ясні, рибні, овочеві, грибні консерви. Якщо, наприклад, консервування було проведено з закриттям скляної банки негерметичною (наприклад, поліетіленовою м'якою) кришкою, то в такому продукті не буде суворої анаеробізації й тому там не виникає умов для утворення ботулотоксину. Якщо ж така скляна банка була закатана металевою кришкою, то всередині такого продукту створюються анаеробні умови, що може призвести до вироблення ботулотоксину в разі недотримання інших умов стерилізації.
Якщо м'ясо тварин було заражене після смерті, внаслідок неправильного зберігання туш, оброблення без дотримання санітарних норм, недостатньої термічної обробки напівфабрикатів – все це може призвести до накопичення ботулотоксину. При домашньому варінні ковбас слід ретельно обробляти кишечник (який використовується як зовнішня плівка ковбаси), де могли б бути за життя тварини хвороботворні ботулінічні мікроорганізми. У виробництві консервів з овочів і грибів треба бути особливо обережними, щоб вимити з цих продуктів залишки ґрунту, що теж можуть містити ботулінічні палички або спори.
Зараження риби можливе як ендогенно, так й екзогенно. Вирішальними є умови перевезення, обробки та зберігання риби. Так, риба, що зберігається і перевозиться навалом, без тари, буває в 7 разів частіше інфікована і нерідко вже містить ботулотоксин в м'якоті. Дуже небезпечним є тривале зберігання пораненої риби на поверхні ґрунту, тому що з нього теж можуть потрапити в глибину рани, де є анаеробні умови, спори ботулінічного збудника. Якщо з такої риби варити суп або смажити її, то токсин інактивується і захворювання не виникає. Але якщо така заражена риба буде використана для засо́лювання в слабкому посолі, копчення, в'ялення, то в ній можливе збереження ботулотоксину. Навіть при сильному солінні треба пам'ятати, що утворення ботулотоксину в такій зараженій рибі може відбутися до соління і, навіть, в перші дні після соління, допоки концентрація солі в продукті все ще недостатня, щоб затримати вироблення ботулотоксину. Накопичення ботулотоксину в продуктах харчування, як правило, не змінює їх органолептичних властивостей. Однак деякі штами серотипу А і В, породжуючи протеоліз, можуть змінити смак продукту.
Людина, спробувавши таку їжу, відмовляється від подальшого вживання її, але для виникнення ботулізму іноді досить, щоб навіть слідові кількості ботулотоксину потрапили у ротову порожнину. Небезпечні вживати здуті консерви, навіть якщо смак та інші якості продукту не змінилися.
Сприйнятливість до ботулізму є дуже високою, але чутливість до ботулотоксину людини і тварин різна. Так токсин типу А, В, Е, рідше G, спричиняє патологічний процес переважно у людей, а C, D є причиною ботулізму тварин (особливо великої рогатої худоби і коней) і птахів, а люди при зараженні ними практично не хворіють.
Захворіти харчовим ботулізмом можна в будь-якому віці, але якщо у дорослих хвороба відбувається в основному в результаті потрапляння самого ботулотоксину екзогенно з їжею, то у немовлят, особливо в віці до 6 місяців, можливий розвиток хвороби при попаданні спор до кишечнику та їхньому перетворенню там у вегетативну форму з продукцією ботулотоксину ендогенно.
Харчовий ботулізм реєструється у вигляді спорадичних випадків та спалахів, причому при останніх захворюють іноді не всі особи, що вживали інфікований продукт, що пов'язано з нерівномірністю, "гніздовим" характером розподілу ботулотоксину в твердому продукті. Відзначено також, що при групових спалахах у нашій країні частіше хворіють жінки. Одним з пояснень цього феномена є те, що жінки зазвичай у меншій дозі і рідше вживають спиртні напої, етанолу в яких притаманна певна інактивуюча дія на ботулотоксин при одночасному вживанні. Етиловий спирт зменшує всмоктування ботулотоксину, частково його знешкоджує. Проте, прийом алкоголю на тлі захворювання, що вже почалося, не чинить ніякого сприятливого впливу на перебіг патологічного процесу, а, нерідко, виявляє просто негативне, оскільки етанол при всмоктуванні в організм породжує, як й ботулотоксин, гіпоксичну дію. Перенесене захворювання не супроводжується виробленням антитоксичного імунітету, тому що імуногенна доза ботулотоксину у багато разів перевищує летальну. Можливі повторні випадки хвороби. У ряді інцидентів у хворих з'являються антимікробні антитіла, однак вони не мають значного захисного і діагностичного значення.
Інкубаційний період при харчовому ботулізмі – від 8 годин до 10 діб, при рановому -5 -14 днів. Навіть якщо виникає груповий спалах, клінічні прояви можуть відрізнятися дуже суттєво, що в значній мірі обумовлено дозою і типом ботулотоксину. У більшості випадків існує пряма залежність між тривалістю інкубаційного періоду та тяжкістю перебігу: чим коротший інкубаційний період, тим тяжче перебігає ботулізм. Особливістю ботулізму є відсутність гарячки протягом всієї хвороби та нечіткість поліморфізм клінічних проявів у перші дні хвороби, що пояснює велику кількість діагностичних помилок при ботулізмі.
Клінічні синдроми харчового ботулізму: першими і найбільш постійними симптомами ботулізму є підвищена стомлюваність, м'язова слабкість ("ноги ватяні"), запаморочення. Слабкість прогресує. У розпалі хвороби особливо виразно помітно переважне ураження м'язів шиї та кінцівок. При тяжкому перебігу хворі не можуть самі йти, вони буквально "висять" на тих, хто їх супроводжує. М'язова сила в руках різко ослаблена: хворий не тільки не може підняти руку – вона падає "як батіг", не може стиснути руку співрозмовника. Якщо хворий сидить, то голова опущена, йому нелегко втримати її, вона буквально падає на груди.
Профілактика:
– не вживати рибні та м'ясні консерви, які в бомбажному стані;
ретельно дотримуватись технології приготування копченостей, солінь, консервованих продуктів;
не купувати кров'яну і ліверну ковбасу, солену чи копчену рибу, буженину, шинку, консервовані гриби у випадкових осіб;
не купувати продукт, який викликає сумнів в його якості, в разі сумніву слід прокип'ятити протягом 10 хвилин, м'ясо при цьому має бути нарізано шматками завтовшки не більше 2 см.;
при виникненні групового спалаху ботулізму забезпечується контроль протягом 2-х тижнів за всіма особами, хто вживав підозрілий продукт;
якщо є залишки продукту, тоді направляти на бактеріологічне та токсикологічне дослідження в лабораторії;
при погіршенні самопочуття особам з осередку хвороби потрібно госпіталізуватись.

Ірина КОВАЛЕВСЬКА, заступник директора ДУ "Чернівецький обласний лабораторний центр ДСЕС України", завідувач відділу досліджень біологічних факторів