Сальмонельоз – гостре зооантропонозне інфекційне захворювання з фекально-оральним механізмом передачі, що викликається різними бактеріями роду сальмонел. Світовій науці відомо багато різновидів сальмонел, всі достатньо стійкі у навколишньому середовищі: до 4-х місяців збудник хвороби зберігається в м’ясі та ковбасних виробах, до 120 днів у питній воді, до 18 місяців – у кімнатному пилу, до 13 місяців – у заморожених пташиних тушках. Подеколи (у молоці, м’ясних продуктах) сальмонели можуть розмножуватися, не змінюючи навіть смакові якості страви!
Джерелом збудників є різні сільськогосподарські тварини (свині, велика та мала рогата худоба, гуси, качки, кури), в яких сальмонельоз може перебігати у формі безсимптомногобактеріоносійства. Споживаючи м’ясо та яйця від таких тварин у вигляді страв без тривалої термічної обробки, людина наражається на небезпеку "мати" сальмонельоз.
Особливу небезпеку становлять інфіковані люди, особливо бактеріоносії, які ведуть звичайний спосіб життя, готують страви та працюють на об’єктах громадського харчування. Факторами передачі сальмонел є також вода, забруднені руки, мухи.
Від моменту захворювання до перших клінічних проявів проходить від кількох годин до 2-3 діб. Хвороба починається раптово, підвищується температура тіла, турбує загальна слабкість, біль голови, озноб, нудота, багаторазове блювання. Біль в животі носить переймоподібний характер, приєднуються рідкі випорожнення до 10-15 разів на добу (пронос, діарея), –фекалії рясні, пінисті, неприємного запаху, зеленого кольору. Так як блювання часте, а випорожнення рясні, швидко прогресують ознаки зневоднення.
У випадку виявлення перших ознак шлунково-кишкових розладів настійливо рекомендуємо терміново звернутись до лікаря. При несвоєчасному зверненні за медичною допомогою, або ще гірше – при самолікуванні, сальмонельоз може ускладнитися гіповолемічним або інфекційно-токсичним шоком, призвести до генералізації процесу або формування бактеріоносійства.
Щоб запобігти цій інфекційній недузі, буковинці мають запам’ятати основні профілактичні правила:
• перед вживанням або приготуванням їжі слідувати "золотому правилу" – мити руки з милом;
• страви з м'яса, птиці, яєць потрібно вживати в їжу тільки після довготривалої термічної обробки;
• не готувати їжу "про запас" на багато днів, якщо вона навіть і зберігається в холодильнику;
• зберігати свіжо виготовлені страви без холодильника, особливо в теплу пору року не більше декількох годин;
• вживати молоко виключно після термічної обробки;
• утримуватися від придбання м’ясо-молочних продуктів на стихійних ринках, які не пройшли офіційну експертизу санітарного контролю.
Підсумовуючи вищевикладене, ще раз наголошуємо на необхідності звертатися до фахівців, не займатися самолікуванням.
Бережіть своє здоров’я!

Анюта Сидорчук, асистент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології