– Перед тим, як збирати ту чи іншу траву для лікування народними засобами, необхідно уважно її вивчити, щоб знати не тільки опис зовнішнього вигляду, але й те, коли і як правильно збирати рослину, – говорить лікар-терапевт Інеса ОЛИВКА. – Під час збирання сировини не можна обривати кожну травинку, вкрай важливо для відновлення популяції залишати деякі рослини, та й збирати їх краще щороку в різних місцях.
Лікарські трави традиційно заготовляють за допомогою сушіння, пов’язуючи зрізані трави в пучок і підвішуючи їх у сухому приміщенні. Можна також сушити трави на сітці або папері, розклавши їх тонким шаром. Трави зазвичай сушать 5-10 днів, доки вони не стануть ламкими, а після цього зберігають у пакеті з паперу або тканини в прохолодному сухому приміщенні. Також зелені ліки можна зберігати за допомогою заморожування: так всі корисні властивості зберігаються ще краще. Для приготування чаю потрібно дістати заморожені трави з морозилки і подрібнити безпосередньо перед заварюванням. Якщо залишити їх розморожуватися, то втратиться велика частина вітамінів і корисних речовин. Перед заморожуванням м’яту потрібно загорнути у фольгу, розмарин і базилік присипати сіллю, а чебрець, шавлію і петрушку порізати і скласти в пластмасову коробку.
Збирати трави краще за сухої погоди, адже через вологу може утворитися цвіль або виникнути зараження небажаними мікроорганізмами. Також особливо важлива умова – збирання винятково в екологічно чистих місцях. У жодному разі не збирайте трави вздовж дороги або поблизу заводів і фабрик.

Влітку можна заготовити такі лікарські рослини
- Буркун (солодка конюшина). Скромна травичка з дрібними жовтими квіточками пахне не гірше за вишукану екзотичну рослину. В Україні зустрічається 11 видів буркуну.
У квітах буркуну жовтого містяться ефірні олії, танін, холін (корисний для печінки), каротин, глікозиди. Заготовляють тільки верхівки (жовті суцвіття) цієї трави. Відвари буркуну допоможуть від головного болю, нервового збудження і безсоння.
Однак потрібно пам’ятати, що рослина слабо отруйно, і приймати її варто обережно. У великих дозах кумарин, який міститься у буркуну, викликає блювання, нудоту, головний біль. Не можна застосовувати настої цієї трави разом із препаратами, які знижують згортання крові.

- Календула. На зиму засушують самі квіточки, які в народі прийнято називати нігтиками (відомо багато сортів, головним чином, махрових жовтих і помаранчевих всіх відтінків).
Додана до чаю календула зміцнює імунітет, а ванночки з цими квітами допоможуть впоратися з тріщинами на стопах. Застосовують її у вигляді настоянки для полоскань при запальних захворюваннях порожнини рота і гортані, а також у вигляді мазі при лікуванні народними засобами фурункулів, ран, виразок. Рослина має сильно виражені бактерицидні властивості щодо деяких збудників, особливо стафілококів і стрептококів.

- Материнка. Досить висока (30-80 см) рослина з дрібними бузковими квітами. У ній містяться фарбувальні і дубильні речовини, порівняно високий відсоток ефірної олії (до 1,2%), феноли (тимол і карвакрол), вільні спирти (до 15%), геранілацетат. Материнка належать до чемпіонів за вмістом вітаміну С. Насіння містить до 28 мг жирної олії. Насамперед материнку використовують як пряно-ароматичну рослину. Листя її як пряність додають до овочевих і картопляних страв, до бобів, гороху, м’ясних страв і м’ясних продуктів: ковбаси, шинки, салатів і супів. Чай з цієї рослини дуже ароматний. Він може допомогти при затримці менструацій. Материнка має знеболювальну, протисудомну, ранозагоювальну властивості.

- Мати-й-мачуха. Настій із її листя є протикашльовим засобом при застуді та гострих хронічних захворюваннях органів дихання. Не слід заготовлювати зовсім молоде листя, опушене з обох боків, і листя, уражене іржею. Листові пластини рослини щедрі на слизові речовини, сапоніни, глікозид туссилягин, органічні кислоти (яблучну, винну), вітаміни С, каротиноїди, полісахариди (декстрин, інулін), ефірні олії, дубильні речовини, флавоноїди і фітонциди. Також у них міститься достатня кількість калію. Мати-й-мачуха концентрує мідь, селен, бром і срібло. Рослина добре заспокоює кашель, розчиняючи мокроту, слизові виділення і проявляє муколітичний ефект (покращує відхаркування).

- М’ята і смородина. Ці рослини додадуть вашому чаю неповторного смаку і підбадьорливий аромат. Крім того, настій з листя смородини використовують як сечогінний засіб при сечокам’яній хворобі, циститах і пієлонефритах, а дітям при діатезі роблять ванни з ним. М’ятна ефірна олія містить ментол. У медичній практиці настій із листя цієї рослини приймають всередину проти нудоти і як жовчогінний засіб. Рослина має заспокійливу, болезаспокійливу, протизапальну дію, покращує апетит, секрецію травних залоз.

Леся ТОКАРЮК