Відкриття функціональної асиметрії кори великих півкуль викликало тисячі досліджень, в яких вивчався зв'язок домінування однієї з півкуль з вираженістю у людини тих чи інших пізнавальних здібностей. Нагадаємо, що люди з домінуванням правої півкулі головного мозку є шульгами, а з домінуванням лівої – правшами. Розрізняють і амбідекстрів – осіб, які в рівній мірі володіють обома руками. Вважається, що ліворуких і праворуких народжується порівну, але оскільки європейська культура - "лівопівкульна" і вимагає провідної ролі правої руки, то в ході соціалізації відбувається переучування вроджених шульгів.
А наскільки Ви впевнені у своїй праворукості і як же визначити домінантну півкулю?
Для цього є декілька простих тестів. Складіть долоні в "замок", і якщо зверху опиниться великий палець правої руки, скоріше за все Ви правша. Те ж саме можна провести з "позою Наполеона" – схрестіть руки на грудях. Якщо права рука опиниться над лівою, Ви правша. Ще краще не робити ці тести усвідомлено, а попростити знайомих придивитись як Ви зазвичай складаєте руки або долоні. Ви встановили, що ви шульга, але все життя були впевнені у домінантності правої руки, не засмучуйтесь, домінування правої півкулі рано чи пізно обов’язково проявить себе. У більшості людей, які виросли в лівопівкульному раціональному світі, творчість починає проявлятись тільки у другій половині життя. І раптом в сорок років Ви почнете вишивати хрестиком, або потайки від усіх писати картини.
Світ донедавна був дуже жорстоким по відношенню до правопівкульних людей. Ліваки до цих пір вважаються групою підвищеного ризику, до прикладу, вони в 2, 5 рази частіше хворіють. Самі характерні представники лівопівкульного світу – європейська культура (ліваків там не більше 12% від усього населення). Особливо німецька культура, де раціональність і логіка століттями була основою існування нації. У острівних народів – англійців, ірландців або японців – правопівкульних людей завжди багато.
"Лівопівкульна" людина гірше вирішує образно-просторові завдання, менш чуттєво сприймає інтонації, мелодії. Вона любить побазікати, має гарний словниковий запас, добре абстрактне мислення. У неї переважають позитивні емоції. У "правопівкульних" знижені мовні здібності. Вони краще висловлюється мімікою, жестами. У них переважає образне мислення і негативний емоційний фон.
Права півкуля є зберігачем неперервної картини світу, емоційної памяті. Вона мислить інтуїтивно, чуттєво, образно і здійснює перевірку гіпотез. Це півкуля правди. Права півкуля- це орган людського безсвідомого, орган імітації і без свідомої соціалізації, всіх підсвідомих бар’єрів. Воно все сприймає серйозно – це півкуля образи і депресії. Отже, якщо все вищевикладене вірно, то не важко зрозуміти, чим лівша відрізняється від правші?
Що стосується "лівості", частіше зустрічається лівість слуха, потім – ноги, зору і, на кінець, рідше за все, зустрічається ліворукість.
Суттєве значення має вивчення лівості і вивчення здібностей ліваків. Ліворукість найбільш розповсюджена серед артистів, художників, спортсменів, але практично немає ліваків серед стрілків, баскетболістів і штангістів, але багато серед майстрів карате і борців.
Відомими шульгами були: Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Пікассо, Олександр Македонський, Юлій Цезарь, Карл Великий, Наполеон, Льюіс Керролл, Ніколай Лєсков, И. П. Павлов, Дж. Максвелл, А. Пуанкаре і багато інших представників людського роду
Асиметрія у функціях півкуль була відкрита ще в 1836 році Марком Даксом, сільським лікарем, який встановив зв'язок між пошкодженням лівої півкулі головного мозку і втратою мови у 40 пацієнтів. Пізніше Брок винайшов, що центр мови локалізований у лівій півкулі, у 95% правшів, і у 70% лівшів у 15 % ліворуких мовні центри локалізовані в правій півкулі і у 15 % ліваків були ознаки двобічного контролю мови.
Мислення і мова пов’язані нерозривними зв’язками. З втратою функцій лівої півкулі, яка призводить до розладів мови, людина втрачає й здатність до абстрактного мислення. Причина і характер розладу когнітивних функцій в такому випадку зрозумілі і не викликають подиву. Однак незрозуміло, чому зі втратою абстрактного мислення людина втрачає й гарний настрій. Після лівобічного шоку людина часто смутніє, сутулиться, плечі опускаються вниз, зникає посмішка, у погляді сум і нудьга, все позитивне сприймається з недовірою, а головним критерієм в оцінці будь-якої події стає глибокий песимізм.
Людина не народжується із функціональною асиметрією півкуль Центри мови в лівій півкулі розвиваються головним чином не від говоріння, а від писання вправ. Але якщо європейського хлопчика-правшу віддати вчитись у китайську школу, центр мови і письма переміститься в праву півкулю, так як сприйняття ієрогліфів залежить від зорових зон більше ніж від мовних. Безграмотна людина, яка протягом життя буде зайнята рутинною роботою практично не розів’є спеціалізації півкуль мозку.
Вивчення розподілу функцій між великими півкулями головного мозку виявило дивовижне явище. Виявилося, що людина нібито володіє двома слуховими системами та двома формами мислення. Одна слухова система призначена виключно для аналізу звуків мови, інша – головним чином, для сприйняття всіх інших звуків оточуючого світу. Перша у всіх праворуких людей знаходиться в скроневій корі лівої півкулі. Ця система, а разом з нею й абстрактне мислення втрачається в момент дії лівобічного електрошоку. Місця для другої звукової системи у лівій півкулі не знайшлося! Нездатною вона виявилася й до образного мислення – ці функції взяла на себе права півкуля нашого мозку.
Ще зовсім недавно праву півкулю людського мозку лікарі вважали неробою і "трутнем". Тепер вже є очевидним, що права півкуля насправді не байдикує і її правильніше назвати "мовчазним помічником". Однією з перших спеціалізованих функцій, виявлених у правої півкулі, була функція стримування своєї посестри – домінуючої півкулі. Після вимкнення правої півкулі у людини помітно проявляється балакучість, мова людини стає багатше, з’являються нові слова, фрази стають довшими і складнішими. Однак голос при цьому буває глухим, сиплим, мова втрачає звичний ритм та мелодику. За відсутності правої півкулі світ звуків блідне. Усе, що не є людською мовою, перестає хвилювати людину, звертати на себе увагу. Гуркотіння весняного грому, курликання журавлів у осінньому небі, дзвінки радісний сміх дитини – усе здається одноманітним і нецікавим. Безмежний світ музики доступний лише правій півкулі, та й різнобарв’я навколишньої природи втрачає свою привабливість.
Пошкодження чи вимкнення правої півкулі не веде до порушення ні читання ні письма… якщо, звичайно, хворий користується буквенною системою письма. Однак у осіб китайського походження, які використовують ієрогліфічне письмо, такі порушення призводять до повної втрати писемності при збереженні здатності читати і писати на європейських мовах, якщо вони ними володіють.
Будь-яка функція виконується в результаті єдності та боротьби протилежностей, поєднаних взаємних зусиль обох півкуль нашого мозку. Права півкуля здійснює орієнтування в конкретній ситуації, а ліва її закодовує в мові, переводячи в зручну для аналізу та зберігання форму, класифікує і узагальнює. У лівій півкулі сконцентровані механізми абстрактного мислення, а в правому – конкретного образного мислення Подібний розподіл функцій спонукає пригадати описані свого часу І.П. Павловим чисто людські типи вищої нервової діяльності: мисленнєвий і художній. Однак, здійснення будь-якої форми мислення вимагає обов’язкової гармонійної участі обох півкуль.
Саме спеціалізація півкуль і дозволяє людині розглядати світ з двох точок зору, пізнавати його об’єкти, користуючись не лише словесною логікою, але і інтуїцією. Спеціалізація півкуль ніби породжує в мозку двох співрозмовників і створює фізіологічну основу для творчості.
Спробуємо проаналізувати необхідність взаємодії півкуль мозку у діячів науки – професії, яка безсумнівно вимагає високого розвитку абстрактного мислення. У 1687 році Ісаак Ньютон сформулював закон всесвітнього тяжіння. Лукавий пересмішник Франсуа Марі Ареє, більше відомий під псевдонімом Вольтер, стверджує, що на цю думку Ньоютона наштовхнуло яблуко, яке впало до його ніг. Жарт, звичайно, однак у кожному жарті є частка істини. Саме з такого образного сприйняття оточуючої дійсності, опрацьованого й осмисленого лівою півкулею, й народжується пізнання всесвітніх законів.
Інга ТИМОФІЙЧУК, доцент кафедри фізіології ім. Я. Д. Кіршенблата БДМУ