У далекі 30-ті роки один пацієнт лікував артрит в клініці при університеті Міннесоти. Сталося так, що він захворів на жовтяницю, і ревматолог Філіпп Хенч із подивом виявив, що перебіг артриту покращився: у пацієнта зменшився біль і припухлість суглобів. Теж саме доктор Хенч помітив у вагітних – під час вагітності перебіг системного червоного вовчака покращувався. Після роздумів і досліджень Хенч дійшов висновку, що під час жовтяниці чи вагітності посилюється вироблення якогось "імовірно статевого гормону", який зменшує біль і запалення в суглобах.
Хенч поділився своїми спостереженнями з професором біохімії Кендаллом, який працював у відомій клініці Мейо і вивчав наднирники. Одночасно над екстрактом наднирників почав працювати директор Фармацевтичного інституту при Базельському університеті Тадеуш Рейхштейн. Результатом цієї співпраці стало відкриття гормонів надниркових залоз у 1934-1935 роках, за яку в 1950 році Едуарду Кендаллу, Філіппу Хенчу і Тадеушу Рейхштейну було присуджено Нобелівську премію в галузі медицини.
Подальші дослідження виявили, що цих гормонів не один, а близько п'ятдесяти. Найважливішим для лікування хвороб став кортизон. Кендалл у своїй нобелівській лекції заявив: "Немає сумніву , що його застосування буде все ширше. Він має унікальний ефект при лікуванні ревматоїдного артриту, ревматизму, бронхіальної астми і сінної лихоманки, а також при лікуванні інших алергічних захворювань ".
У п'ятдесятих роках, коли розпочалося впровадження глюкокортикоїдів у клінічну практику, ефект від їх призначення був настільки вражаючим, що навіть з’явилися такі оптимістичні заяви, як "Ми вилікуємо всі захворювання до 1980 року…"
Проте, незабаром після відкриття з'ясувалося, що кортикостероїди мають так само багато недоліків, як і переваг: тривале лікування і високі дози можуть викликати ускладнення, побічні ефекти, залежність.
Сьогодні кортикостероїди випускають і в ін'єкціях, і в таблетках, і в мазях, і в інгаляторах. Вони використовуються при величезній кількості захворювань і іноді демонструють вражаючий ефект.
Як вони діють?
- усувають запалення;
- пригнічують імунітет;
- зменшують біль і набряк;
- стимулюють синтез глюкози;
- посилюють апетит;
- підвищують артеріальний тиск;
- усувають прояви алергії
Коли вони потрібні?
Алергічні захворювання (бронхіальна астма, кропив’янка, укуси комах, тощо);
Різні види шоків;
Аутоімунні захворювання (ревматоїдний поліартрит, системний червоний вівчак, аутоімунний гепатит, гломерулонефрит та ін.);
Пересадка органів і тканин;
Виразковий коліт та хвороба Крона;
Надниркова недостатність та інші захворювання.
Які лікарські засоби використовуються сьогодні?
Сьогодні вже не використовується кортизон, відкритий першими дослідниками. За останні роки синтезовано багато інших лікарських засобів, більш ефективних і менш токсичних, ніж природні гормони надниркових залоз.
До них відносяться:
Преднізолон;
метилпреднізолон;
дексаметазон;
гідрокортизон;
триамцинолон;
бетаметазон;
беклометазон;
флютиказон;
будесонід.
Кортикостероїди – "важка артилерія" сучасної медицини. Зважаючи на виражену ефективність і не меншу потенційну токсичність при неправильному використанні, вони повинні призначатися виключно лікарем.
Якщо Вам призначають глюкокортикоїди з метою лікування, для одержання найкращого терапевтичного ефекту при мінімальних побічних явищах, Вам необхідно зробити наступні кроки:
Перед призначенням препарату.
Вам необхідно розказати лікарю про всі ліки, які Ви приймаєте на даний момент. При одночасному прийомі глюкокортикоїди взаємодіють з багатьма ліками, навіть, здавалося б, такими незначними, як лікарські засоби від печії чи диспепсії. Особливо повідомте лікаря, якщо Ви приймаєте лікування від епілепсії, депресії, антибіотики, противірусні, протигрибкові засоби, пероральні протизаплідні лікарські засоби, ліки від артеріальної гіпертензії чи серцеві засоби.
Також розкажіть лікарю про всі захворювання, якими Ви хворіли раніше чи хворієте зараз, навіть, якщо вони неактивні. Найбільш важливими є наступні: катаракта, глаукома, серцева недостатність, захворювання надниркових залоз, гіпертензія, цукровий діабет, остеопороз, інфекційні захворювання (бактеріальні, вірусні, грибкові чи викликані найпростішими), особливо туберкульоз, захворювання шлунку, кишечнику чи печінки. І, особливо, якщо Ви ведете активне статеве життя – зробіть тест на вагітність.
Під час лікування.
Існує багато різних схем призначення глюкокортикоїдів, тому чітко дотримуйтеся дози, режиму прийому, часу доби. Для попередження звикання до препарату та попередження негативних ефектів Ваш лікар буде рекомендувати зниження дози, тому чітко слідуйте його порадам. Ні в якому випадку самостійно не змінюйте дозу і не відміняйте раптово лікарський засіб – це прямий шлях до реанімаційного відділення (у кращому випадку). Обов’язково зберігайте ліки у недоступному для дітей місці.
Негайно зверніться до лікаря, якщо Ви помітили наступні симптоми токсичності: агресивність, збудження, порушення зору, головокружіння, перебої в роботі серця, депресію або нервозність, шум у вухах, задишку, набряки на гомілках чи обличчі, оніміння або поколювання в пальцях рук чи ніг, збільшення маси тіла, підвищення артеріального тиску, біль у животі, потемніння калу, блювання, потемніння кольору шкіри, посилення оволосіння, чи, навпаки, облисіння та багато інших.
Не приймайте інших лікарських засобів без узгодження з Вашим лікарем.
Пам’ятайте, що глюкокортикоїди в терапевтичній практиці можна порівняти зі скальпелем в руках хірурга – при тісній взаємодії з лікарем і дотриманні його рекомендацій – це потужна зброя проти Вашої хвороби. У протилежному випадку нераціональне призначення і невиконання рекомендацій принесе суттєву і часто незворотну шкоду Вашому здоров’ю.

Іван ГАРАЗДЮК, доцент кафедри внутрішньої медицини