– Дослідження, проведені Інститутом кардіології імені акад. М. Д. Стражеска, виявили, що підвищений (понад 140/90 мм рт. ст.) артеріальний тиск мають майже 44% дорослих українців, причому така ж кількість хворих реєструється і в інших європейських країнах та США, – говорить Тетяна БІЛОУС, дитячий кардіоревматолог, доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб БДМУ. – Хоча гіпертензія не так часто зустрічається у дітей, все ж приблизно 3% дітей мають постійно підвищений артеріальний тиск, який потребує вчасного виявлення та лікування.
За словами лікаря, діагностика гіпертензії в дітей розпочинається зі встановлення факту підвищеного артеріального тиску, оскільки в дитячому віці нормальні показники артеріального тиску залежать від віку, статі, зросту та маси тіла.
– Водночас підвищення тиску може бути пов’язане з захворюваннями нирок, ожирінням, вадами розвитку серцево-судинної системи, пухлинами тощо, тому якщо в дитини виявлено стійке підвищення артеріального тиску, необхідно ретельно зібрати всю інформацію, обстежитися і виключити захворювання нирок, залоз внутрішньої секреції та сполучної тканини, – зауважує Тетяна Білоус. – Також необхідно уточнити, чи не приймала дитина останнім часом препарати з вмістом кофеїну, ефедрину й псевдоефедрину, нестероїдні протизапальні засоби, глюкокортикостероїди, антидепресанти.
На відміну від дорослих, для дітей не існує єдиного рівня артеріального тиску, який вважається нормальним. Для коректного оцінювання наявності артеріальної гіпертензії користуються спеціальними перцентильними таблицями, які використовуються для певної вікової категорії та статі. Рівень артеріального тиску, який дорівнює 95-му відсотку або перевищує його, вважається артеріальною гіпертензією. Більшість дітей мають незначне підвищення артеріального тиску (так звану м’яку гіпертензію). Якщо ж тиск значно підвищений – це частіше вторинна гіпертензія.
Негайно починати лікування слід тоді, коли у дитини тяжка гіпертензія, або якщо на фоні м’якої чи помірної гіпертензії є цукровий діабет, захворювання нирок чи ураження органів-мішеней (очі, серце, нирки). Однак вирішувати питання лікування має лише дитячий лікар-кардіоревматолог.
Також не слід забувати, що розвиток артеріальної гіпертензії може бути проявом обтяженої спадковості в родині, порушенням харчування (надмірне вживання кухонної солі, швидкозасвоюваних вуглеводів, кави), вживання алкоголю, паління, стресу, малорухомого способу життя.
За даними Всесвітньої організації здоров’я зміна способу життя – універсальна "вакцина" проти артеріальної гіпертензії. Тому розпочинати лікування потрібно з попередження підвищення тиску – з нормалізації способу життя дитини та її родини.

Як правильно вимірювати тиск?
– Вкрай важливо правильно вимірювати артеріальний тиск, – говорить Тетяна Білоус. – Вимірювати тиск потрібно у спокійному оточенні після п’ятихвилинного відпочинку. Манжетка має охоплювати не менше, ніж 80% окружності плеча, та покривати 2/3 його довжини. Використання занадто вузької або короткої манжетки веде до завищення показників артеріального тиску, занадто широкої – до їхнього заниження. Стандартна манжета (12-13 см у ширину та 35 см у довжину) використовується у осіб з нормальними та худими руками. У дітей з мускулистими або товстими руками повинна застосовуватися манжета 42 см у довжину, у дітей віком до п’яти років – 12 см у довжину.
Розміщують манжету посередині плеча на рівні серця, щоб її нижній край знаходився на 2-2,5 см вище ліктьової ямки, а між манжетою і поверхнею плеча проходив палець.
Випускають повітря повільно – 2 мм за секунду і визначають І фазу тонів Короткова (появу) та V фазу (зникнення), які відповідають систолічному та діастолічному артеріальному тиску. Вимірювання слід проводити не менше двох разів з інтервалом 2-3 хв.

Важливо!
Слід запам’ятати, що у дітей до десятирічного віку повинен насторожити тиск, який перевищує 110/70 мм рт. ст., а після десяти років – вищий, ніж 120/80 мм рт. ст.

Леся ТОКАРЮК