Міф 1– "Пийте вісім склянок води на день"
Думка про те, що саме вісім склянок води вас позбавлять від токсинів і забезпечать необхідним об’ємом рідини, дуже поширена.
– Це твердження міцно увійшло в нашу свідомість, ніхто не знає звідки воно прийшло й чому саме вода, а не чай чи сік, – говорить Лариса СИДОРЧУК, професор кафедри сімейної медицини БДМУ, доктор медичних наук, професор. – Вважають, що джерелом цього міфу могли стати рекомендації Національної дослідницької ради США 1945 року (US National Research Council), які встановили, що доросла людина повинна споживати 1 мілілітр рідини на одну калорію їжі, тобто приблизно 2,5 л для чоловіків і 2 л для жінок на день. Ці рекомендації були переглянуті.
Річ у тім, що нормальний, здоровий організм не накопичує шкідливі речовини, а позбувається їх природним чином. А хворому організму ударні дози рідини в т. ч. через клізми, розпивання лимонного соку з рослинною олією, величезні дози сечогінних настоїв та інші "чарівні" способи "виведення токсинів" можуть завдати тільки шкоди – аж до необхідності термінової госпіталізації. На думку експертів, насправді людині необхідно всього від 750 до 1500 мл (1 літр) води на день.

Міф 2 – "Цукор робить дітей гіперактивними"
Багато батьків переконані, що споживання цукру (легких вуглеводів) робить їхніх дітей гіперактивними й непосидючими. Вони помиляються. Цукор не призводить до гіперактивності дітей.
За словами Лариси Сидорчук, 1996 року аналіз 12 "сліпих" (тобто ні батьки, ні діти не знали, чи отримувала досліджувана дитина цукор або плацебо) контрольованих досліджень не підтвердив це твердження. Відтак дослідження повторили вже на дітях 5-7 років із наявним клінічним синдромом гіперактивності, де "ефект впливу цукру" виявився тільки міфом, навіяним батьківською уявою, і був науково спростований.

Міф 3 – "Страви з яєць збільшують вміст шкідливого холестерину в крові"
Думку, що курячі яйця, особливо жовток, шкідливі для здоров’я за високого вмісту холестерину, сучасні дієтологи заперечують.
– Річ у тім, що яйця, навпаки, дуже корисні, оскільки в них міститься цілий комплекс вітамінів, незамінних амінокислот та інших необхідних людському організму речовин, – говорить лікар. – Крім того, вчені давно довели, що холестерин, отриманий з яєць, не впливає на рівень холестерину в крові.
Більша його частина утворюється в самому організмі, а саме в печінці. І саме від її стану більшою мірою залежить рівень вашого холестерину в крові. Холестерин – будівельний матеріал для клітинних мембран, вітаміну D, який також синтезується в організмі під впливом сонячних променів, а також різних гормонів. За надлишку холестерину організм скорочує його виробництво в печінці й позбувається надлишків через кишечник. Наскільки добре функціонує цей механізм, залежить від генів і обміну речовин, стану печінки, а не від наявності яєць у харчовому раціоні.

Міф 4 – "Антиоксиданти допомагають жити довше"
Люди вірять, що вживаючи певну їжу, можна вберегтися від раку. Але головним фактором, який впливає на ймовірність захворювання, є вік та шкідливі звички: чим старшою стає людина, тим вразливіша вона щодо захворювання, паління збільшує ризик раку легень тощо.
Хоча медики не заперечують, що правильне харчування й фізичні вправи можуть мати позитивний вплив на здоров’я людини. Споживання таблеток, які містять антиоксиданти (такі, як вітамін А і Е) також не допоможе вам у цьому й може бути навіть шкідливим.
– Клітини нашого організму метаболізують спожиту їжу, піддаються стресовим впливам і виробляють вільні радикали, які здатні вносити "хаос" у структуру нормальних молекул, викликаючи "дрібні" пошкодження, – пояснює Лариса Сидорчук. – Упродовж життя ці дрібні пошкодження накопичуються й призводять до захворювань. На щастя, багато хімічних сполук, які споживає людина за життя, діють як антиоксиданти й здатні поглинати вільні радикали. Отож чи повинна наявність у раціоні овочів та фруктів, багатих на антиоксиданти, обов’язково запобігати цим захворюванням? Певною мірою так, однак…
1970 року після такого припущення окремі науковці, зокрема нобелівський лауреат хімік Лінус Паулін, з ентузіазмом здійснили промоцію споживання високих доз вітамінів, не дочекавшись результатів доказових досліджень. Громадськість та фармацевтична промисловість підхопила ідею. Однак результати більшості досліджень у 1990-х роках не тільки спростували цей міф, але й довели в окремих випадках шкідливість використання жиророзчинних вітамінів А і Е.

Міф 5 – "Навіть незначна надмірна вага скорочує життя"
Необхідно запам’ятати, що ожиріння – це погано для вашого здоров’я. Індекс маси тіла понад 40 кг/м2 збільшує ризик цукрового діабету 2-го типу, серцево-судинних захворювань, раку, а також збільшує загальний ризик смерті на 29%. А це вже не міф, а доказова медицина! Натомість наявність кількох додаткових кілограмів, коли індекс маси тіла коливається від 25 до 29 кг/м2, згідно результатів кількох сотень досліджень за участю понад 3 млн осіб, мало навпаки захисний вплив на організм людини.
Формула для вирахування індексу маси тіла (ІМТ):
ІМТ=вага (кг)/зріст у квадраті (м2).


Міф 6 – "Ми повинні харчуватись, як печерні люди"
Міф заснований на тому, що наш організм пристосований до споживання того, що вирощене самою природою (наприклад, наші пращури ловили здобич і споживали те, що могли зібрати), а не штучно на фермах. Отже, так звана "палеозойська дієта" ("paleodiet") для нас найкраща?
– Еволюція нашого тіла зумовлена не лежанням на дивані перед телевізором, споживанням чіпсів та кока-коли, – говорить Лариса Сидорчук. – Наше тіло справді розвивалося в погоні за здобиччю та під час збирання фруктів та овочів. Таким чином суть міфу в тому, що ми були б здоровішими, якби жили й харчувались, як наші предки.
Таку "гіпотезу еволюційної невідповідності" вперше висунули 1985 року лікар С. Бойдітон та антрополог Мелвін Коннер з Університету Еморі в Атланті, штат Джорджія. Вони стверджували, що наші гени, які контролюють основні процеси метаболізму, упродовж 50 000 років не змінилися, тоді як наш раціон і спосіб життя змінилися кардинально, особливо від часу появи сільського господарства 10 000 років тому. Ці зміни відбулися настільки швидко, що наш організм не може із цим упоратись. На думку учених, це й стало причиною появи "захворювань цивілізації" і в 75% випадків є причиною всіх смертей від діабету, раку, гіпертензії, атеросклерозу, хвороб серця, ожиріння тощо.
Однак наш організм почав пристосовуватися шляхом накопичених захворювань, які стали вже хронічними. Тобто взаємодія генетично контрольованих біохімічних процесів та харчування, фізичних навантажень, шкідливих чинників визначають стан здоров’я кожної конкретної людини.

Леся ТОКАРЮК