Щороку в цей день у понад 100 країнах світу, з метою привернення уваги суспільства й, головне, влади – до пробле¬ми безпеки людини на робо¬чому місці, відзнача¬ють День охорони праці.
Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере свій початок від Дня пам'яті загиблих працівників, що вперше відзначено американськими й канадськими працівниками в 1989 році в пам'ять про загиблих та постраждалих на роботі.
Кожного дня у світі близько 5000 чоловік вмирають у результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві, досягаючи за рік від 2 до 2,3 мільйона випадків виробничо-обумовленої смертності. Із цього числа близько 350 000 випадків складають нещасні випадки зі смертельним результатом і близько 1,7-2 мільйонів смертей, викликаних захворюваннями, що пов'язані з роботою (за інформацією Міжнародної організації праці).
Тільки в 2013 році в Україні на підприємствах хімічної промисловості травмовано 198 осіб, із них 19 смертельно, чотири нещасні випадки сталися безпосередньо під час використання та застосування хімічних речовин та їх сполук на виробництві.
Особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які залежно від їх практичного використання поділяються на:
промислові отрути (ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо), які є джерелом небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій;
отрутохімікати, що використовуються в сільському господарстві (пестициди);
лікарські препарати;
побутові хімічні речовини (засоби санітарії, особистої гігієни, косметичні засоби).
Найбільш поширений шлях попадання виробничих отрут в організм – це дихальні шляхи. З легень отруйні речовини поступають у кров, розносяться по всьому організму й тільки після цього метаболізуються в печінці, нирках та інших органах. Тому даний шлях поступлення отруйних речовин є найбільш небезпечний в умовах виробництва.
Наступним шляхом проникнення є неушкоджена шкіра, потові та сальні залози. Цими шляхами проникають речовини, що добре розчиняються в жирах. Такими речовинами є переважно органічні розчинники.
Пероральним шляхом отруйні речовини на виробництві можуть попадати в організм, якщо людина вживає їжу забрудненими руками. Токсичні речовини, що проникли в шлунковий тракт, зразу ж всмоктуються в кров і поступають у печінку, де й відбувається переважно їх метаболізм.
Щоб запобігти негативного впливу шкідливих виробничих чинників на організм працюючих існує перевірена та відпрацьована часом практика вжиття заходів та використання засобів захисту працівниками, а саме: заміна в технологічних процесах шкідливих речовин на менш шкідливі; удосконалення технологічних процесів та устаткування, використання засобів індивідуального та колективного захисту; контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони; автоматизація виробництва, своєчасне проведення технічного діагностування обладнання, механізмів, устаткування тощо.
Пошук оптимального балансу між використанням хімічних речовин та заходами профілактики й контролю за їх негативним впливом на працівників, повинні стати базовим пріоритетом під час розробки та впровадження національних програм у країні, а мінімізація застосування хімічних речовин на виробництві для роботодавців.
Охорона праці є невід’ємною складовою забезпечення гармонійного розвитку суспільства. Саме тому важливо пам’ятати, що розвиток культури охорони праці в суспільстві – запорука збереження здоров’я працівників.

Ірина ВІЗНЮК, асистент кафедри гігієни та екології БДМУ