Сьогодні перед людьми, що перемогли рак, набагато більше можливостей, ніж 20 і навіть 10 років тому. У минулому лікарі та пацієнти підходили до онкології, як до чудовиська, якого неодмінно потрібно знищити. Єдиною метою було вижити над усе. Але з появою нових технологій лікування раку (за офіційними даними в Україні проживає близько одного мільйона людей, які вже перенесли якесь онкологічне захворювання) з'явилися і нові вимоги серед молодих пацієнтів. Тепер просто вижити вже не достатньо. Люди хочуть вести нормальне, повноцінне життя і мати дітей. Проте, залежно від обраного курсу лікування шанси мати своїх дітей для багатьох хворих знижуються, якщо не повністю знищуються. І в жінок, і в чоловіків, хворих на онкологічну патологію, репродуктивна функція страждає як внаслідок самого захворювання, так і в результаті проведеної терапії. Впливає і тривалість лікування, і локалізація пухлини, а також вид застосовуваного лікування.
Безпліддя для жінки – це відсутність продукції зрілих яйцеклітин для овуляції, або інший стан, що перешкоджає настанню вагітності / її виношування.
Безпліддя для чоловіка – це неможливість стати генетичним батьком дитини в зв'язку з порушенням утворення нормальних сперматозоїдів і неможливістю запліднення яйцеклітини.
Сьогодні в усьому світі в онкологію активно впроваджуються різні методи і нововведення допоміжних репродуктивних технологій, які дають пацієнтові можливість збереження фертильності. Обов’язок лікуючого лікаря –інформувати пацієнтів про можливий негативний вплив хіміопроменевої терапії та запропонувати методи збереження репродуктивної функції.
Як правило, діагноз "чоловіче безпліддя" ставиться практично всім пацієнтам, які проходили онкологічне лікування. Якщо врахувати те, що понад 5% онкологічних захворювань діагностують у чоловіків молодше 35 років, проблема чоловічого безпліддя набуває величезну актуальність. Єдина можливість зберегти здатність чоловіка до відтворення потомства полягає в такому методі, як заморожування (кріоконсервація) сперми до початку протипухлинного лікування. У рідкому азоті сперма зберігається протягом багатьох років, зберігаючи здатність до запліднення яйцеклітини. Як показує статистика, з тих пацієнтів, які здають свою насінну рідину в банк сперми, кожен четвертий впродовж десяти років звертається до фахівців з лікування безпліддя. І допоміжні репродуктивні технології допомагають сім'ям мати дітей.
Проте, якщо чоловікам репродуктивного віку кріоконсервація сперми перед лікуванням пропонується в більшості випадків, жінок вкрай рідко інформують про можливості збереження фертильності. Найефективнішим методом для жінок вважається кріоконсервування заплідненої яйцеклітини (ембріона) після запліднення "in vitro" ("в пробірці"), здійснюване до початку хіміотерапії. Отриманий ембріон в умовах інкубатора розвивається протягом 2-5 днів, після чого ембріон певним чином заморожують. Ембріони тривалий час зберігаються в рідкому азоті і після правильно виконаної процедури розморожування у великому відсотку випадків зберігають свою життєздатність.
Коли людині виставлено діагноз рак, складно замислюватися над тим, чи мати в майбутньому генетично власних дітей, спланувати вагітність до хіміотерапії або променевої терапії, і здається, що з двох питань – майбутня вагітність і сьогоднішній рак, актуальний лише останній. Проте, репродуктивну функцію можна зберегти тільки перед початком лікування. Якщо до онкології своїх дітей ще немає, то необхідно кріоконсервувати генетичний матеріал до того, як він піддасться впливу протипухлинної терапії.
Ще складніше думати по збереження дітородної функції, коли пацієнтом, хворим на онкологічне новоутворення, є дитина. Це завжди велике потрясіння для батьків. Лікування онкологічних захворювань – саме по собі нелегке випробування, але важливо враховувати можливі побічні ефекти від пройденого лікування, деякі з яких стають помітні лише через роки.
У дітей і підлітків статева система перебуває в стані розвитку, і тому дуже сильно схильна до несприятливого впливу опромінення. На превеликий жаль, випадки, коли дитина, яка вилікувався в дитинстві від раку, не може у майбутньому реалізувати свій репродуктивний потенціал, – дуже часті.
Лікарі-репродуктологи прекрасно розуміють, що, коли мова йде про життя дитини, складно думати про те, чи зможе вона у майбутньому мати своїх дітей. Здається, що загадувати про це не час. Але вже ж рішення необхідно приймати саме до початку хіміо- або променевої терапії. Тому батькам потрібно оцінити всі " за" і "проти", порадитися з лікарем дитини та прийняти рішення. У хлопчиків, які не досягли статевої зрілості проводять кріоконсервацію тканини яєчка. Коли вже дорослий чоловік захоче мати дитину, збережений матеріал можна буде використовувати для штучного запліднення.
На сьогодні єдиним існуючим варіантом збереження репродуктивного потенціалу дівчаток, які не досягли статевої зрілості, є кріоконсервація тканини яєчника.
Наказом МОЗ України №787 від 09.09.2013 року "Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні" передбачено порядок застосування ДРТ з метою збереження фертильності перед лікуванням онкологічних захворювань.
У даний час з'явилася можливість зберегти репродуктивний потенціал онкологічних хворих. Таке об'єднання двох різних за направленням медичних галузей онкології та репродуктивної медицини найближчим часом сформує новий напрямок – онкофертільность. Ці спеціалісти визначатимуть тактику збереження фертильності при онкологічних захворюваннях.
Пам’ятайте, що найбільш правильним рішенням буде подбати про збереження здатності мати своїх дітей ще до початку лікування онкології. Життя продовжується в наших дітях.

Тамара ЮЗЬКО, к. мед. н., доцент кафедри акушерства і гінекології факультету післядипломної освіти БДМУ.