За даними ВООЗ завдяки глобальним зусиллям по боротьбі з малярією та її ліквідацією з 2000 року врятовано більше 3-х мільйонів людських життів, а показники смертності від малярії знижені на 42%. Однак проблема малярії залишається і надалі актуальною, особливо для Африканського континенту, де збудник малярії розвиває стійкість до протималярійних препаратів.
В Україні, після ліквідації місцевої малярії у 1960 році, мають місце завізні випадки цього захворювання. За останні 3 роки цивільними громадянами на територію України з ендемічних країн Азії та Африки було завезено 220 випадків малярії.
Останній випадок малярії на території Чернівецької області був зареєстрований у лютому 2013 року. Захворілим виявився студент, що прибув на навчання з африканської країни.
Найбільш поширеною малярія є в країнах Африки (Ангола, Ефіопія, Єгипет, Зімбабве, Камерун, Кенія, Намібія, Мозамбік, Судан), Центральної та Південної Америки (Бразилія, Гаїті, Ямайка, Мексика, Домініканська республіка), Азії (Афганістан, В'єтнам, Індія, Китай, Малайзія, Таїланд).
Збудником малярії є плазмодій – паразит, що передається людям під час укусу інфікованими комарами роду Анофелес (переносники малярії). Існує чотири види паразитів, які викликають малярію у людей, найбільш небезпечним з них є плазмодій тропічної малярії.
Зазвичай передачі інфекції притаманний сезонний характер (червень-вересень), однак малярією можна заразитись і при переливанні крові від хворої людини, а у наркозалежних осіб може реалізуватись так званий "шприцевий" механізм передачі (при використанні одного шприца декількома особами).
Перші ознаки хвороби – головний біль, озноб, лихоманка, біль у м'язах з'являються через 10-15 днів після укусу інфікованого комара. Залежно від типу малярії напади ознобу та лихоманки повторюються через 2-3 доби. Захворювання може призвести до серйозних ускладнень з боку органів дихання, печінки, головного мозку, а при відсутності своєчасного та адекватного лікування – до смерті хворого.
Найбільш часто малярійні комарі нападають на людину ввечері, з настанням сутінок. У цей час рекомендується носити одяг із довгими рукавами, штани. На відкриті ділянки тіла необхідно наносити репеленти – речовини, які відлякують комарів (креми, мазі, лосьйони, аерозолі). Для попередження зальоту комарів у приміщення вікна повинні бути оснащені сіткою. При виявленні комах, які залетіли в помешкання їх знищують механічно або за допомогою аерозольних інсектицидів, електрофумігаторів.

Оксана ВАКАРЧУК, начальник відділу епідеміологічного нагляду та санітарної охорони території Управління організації державного
санітарно-епідеміологічного нагляду Головного управління держсанепідслужби у Чернівецькій області