Якщо молоді батьки зустрічаються з лор-хворобами у дитини вперше, часто це виникає острах і навіть паніку, виникає чимало запитань. На найпоширеніші запитання батьків відповіли фахівці.
? Кажуть, що під час нежитю потрібно обмежити в раціоні дитини кількість молочних продуктів, адже вони сприяють утворенню слизу. Чи так це? І що в такому разі робити з немовлятами?
Дійсно, під час застуди потрібно обмежувати кількість тваринного білку, у тому числі сиру та інших молочних продуктів. А заодно відмовитися від макаронів, білого хліба і солодощів. Основа раціону – овочі , фрукти та каші на воді. Але немовлят ці рекомендації не стосуються. Спокійно годуйте малюка грудьми або адаптованою сумішшю.

? Чи обов’язково показувати здорового малюка лору?
Згідно встановлених органами охорони здоров’я термінів дитина повинна пройти диспансерний огляд у всіх фахівців, у тому числі і у лора у перший рік життя. Якщо малюк здоровий, наступного разу відвідати лікаря потрібно буде у три роки, потім – у п’ять і шість. За наявності хронічного захворювання частоту оглядів визначає сам лікар-отоларинголог.

? Як пов’язані переохолодження ніг і хвороби горла?
Внаслідок переохолодження відбувається спазм судин ніг і, як наслідок, рефлекторний спазм судин гортані. Потім судини розширюються, виникає набряк. Плюс інфекція. Але зі здоровою дитиною цього не має відбуватися! Якщо від народження організм малюка привчати правильно реагувати на холод, мокрі ноги не будуть причиною хвороби.

? Як нагодувати малюка, у якого болить горло?
У перші дні хвороби у крихітки навряд чи буде хороший апетит. Проте грудну дитину потрібно частіше прикладати до грудей. Трохи старшому малюкові необхідно пропонувати різноманітне харчування, а також максимум вітамінів. Давайте йому бульйони, киселі, рідку кашу, парові котлети, пюре – подрібнену їжу, яку легко проковтнути. Щоб не подразнювати запалене горло, їжа не має бути занадто гарячою. І не забувайте рясне пиття – воду, тепле молоко, компот із сухофруктів.

? Чому у дітей, на відміну від дорослих, часто болять вуха "від нежитю"?
Вухо складається з трьох частин: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. Зовнішнє вухо – це вушна раковина, яка вловлює звукові коливання повітря і скеровує їх у зовнішній слуховий прохід, наприкінці якого знаходиться туго натягнута барабанна перетинка. За барабанною перетинкою розташоване середнє вухо, а в глибині – внутрішнє вухо. Вузький канал – євстахієва труба – з’єднує середнє вухо з носоглоткою. У малюків євстахієва труба коротка і широка, тому інфекція з носа швидко потрапляє в середнє вухо і викликає його запалення – отит.

? Як правильно закапувати краплі у вуха?
Спочатку переконайтеся, що слуховий прохід вільний від сірки. Якщо ні – видаліть сірку ватною паличкою. Нагрійте пипетку до температури тіла дитини. Покладіть голову малюка собі на коліна, закапайте по три–чотири краплі в кожне вухо, заткніть ваткою. Дайте малюкові кілька хвилин полежати в такому положенні.

? Як прочистити немовляті ніс?
Насамперед розріджуємо слиз у носі. Для цього підійдуть краплі та спреї на основі морської води. Розчин може приготувати і мама: розчинити 1,5-2 ч. л. морської солі в склянці теплої кип’яченої води. Тримайте дитину вертикально, щоб краплі не потрапили у вухо. Через п’ять хвилин потрібно видалити слиз аспіратором, краще використовувати аспіратор не в формі груші, а з трубочками. Одну трубочку вставляєте маляті в ніздрю, іншу – собі в рот. Втягуєте ротом повітря. Аспіратор сконструйований таким чином, що всі виділення залишаються в колбочці.

? Чи потрібно видаляти аденоїди?
Якщо вони збільшені незначно і немає ускладнень, можна обійтися консервативним лікуванням. Цей комплекс складається з кількох видів місцевого та загального впливу: промивання глотки з використанням фіто- і біопрепаратів, лазерне опромінення піднебінних і глоткових мигдаликів, імуномодулювальна терапія, дихальна носова гімнастика і масаж. Якщо ж лікування не дає ефекту, а утруднене носове дихання призводить до частих інфекційних захворювань, показано видалення мигдаликів. Однак видаляти аденоїди дітям до дворічного віку не можна! До 13-14 років аденоїди зменшуються, проблема зникає сама по собі.

? Що означає постійне легке покашлювання малюка без видимих ознак застуди?
Причиною такого покашлювання може бути подразнення задньої стінки глотки або закладення носа. Потрібно, щоб дитину оглянув лікар.

? Як довго можна закапувати краплями ніс?
Не варто використовувати судинозвужувальні препарати більше тижня – вони викликають звикання. Багато лікарів призначають дітям протаргол, нестійку сполуку срібла. Їх використовують як бактерицидний препарат.
Можна закапувати ніс дитині теплим відваром ромашки, морською водою, будь-якою мінеральною водою (лише перед застосуванням вона має постояти у відкритому посуді, щоб вийшов весь газ). Використовувати краплі потрібно після очищення носа. Однак підбирати препарат і призначати лікування повинен тільки лікар!

? Звідки береться ангіна?
Інфекція виникає через переохолодження організму, перегрівання, зниження імунітету. Якщо малюк постійно дихає пилом або у нього виявлені хвороби носоглотки, за яких порушується носове дихання (наприклад, є аденоїди), відбувається механічне подразнення мигдаликів, що теж призводить до ангіни.

? Що робити, якщо дитина плаче, не дозволяє закапати ніс?
За тривалого нежитю у малюка біля носа зазвичай з’являється подразнення. Щоразу, коли ви витираєте дитині носик, це викликає у неї неприємні відчуття. Спробуйте змащувати місце подразнення дитячим кремом або маззю, яку порадить ваш дільничний лікар. Якщо біля носа з’являються кірки, їх необхідно розм’якшувати за допомогою рослинних олій: оливкової, кукурудзяної, персикової, абрикосової.

? Чи існують народні засоби для очищення носа?
Спробуйте закапати в обидві ніздрі по кілька крапель свіжого соку алое або каланхое – сік легко вичавити за допомогою часничниці. За кілька хвилин дитина почне чхати, і ніс швидко очиститься.

? Як вилікувати отит?
За легкого перебігу запальних захворювань зовнішнього вуха можна обмежитися лікуванням у домашніх умовах: марлевими тампонами, просоченими протизапальними мазями, примочками, полівітамінами. Якщо ж захворювання перейшло в гостру стадію, потрібна антибактеріальна і протизапальна терапія. У будь-якому разі лікування має призначити лікар-отоларинголог.

Ох, як боляче
Малюки не можуть розповісти про свої відчуття, але здогадатися про запалення вух не так важко. Основний прояв захворювання – біль у вусі. Вушний біль набагато сильніший, ніж зубний. Діти, особливо "грудні", пронизливо плачуть, відмовляються від їжі, не сплять. Малюк прагне лягти на бік, щоб хворе вухо було на подушці – це дещо знижує біль. У малюків підвищується температура тіла, можуть приєднатися розлади травної системи – блювання або пронос. Є й інша ознака: спробуйте натиснути на виступ, який знаходиться перед слуховим проходом. Малюк може різко заплакати або відвернути голову через різкий біль.
Важливо! У крихітки захворювання може стрімко перейти в гнійний отит. Коли з’являються виділення, це найчастіше свідчить про розрив барабанної перетинки. При цьому біль часто стихає. За найменшої підозри на біль у вусі потрібно закласти зовнішній слуховий прохід малюка сухою ваткою, одягнути шапочку і терміново викликати лікаря.

Скажи: "А-а-а"
Малюк часто кашляє, важко ковтає... Якщо у дитини висока температура, не виключено, що це ангіна – гостре інфекційне захворювання з запаленням піднебінних мигдаликів (гланд). Ангіна (або фарингіт) починається гостро: малюк скаржиться на важкість у голові, сухість у горлі і нездужання. У нього червоніють і запалюються мигдалики, на них утворюється гнійний наліт. Терміново викличте лікаря! Ангіна – захворювання серйозне: легковажне ставлення до нього може призвести до хвороб суглобів, серця і нирок.

Найпоширеніші батьківські міфи
Міф 1. Якщо дитина не відчуває гострого болю за натискання на виступ вушної раковини, яка прикриває слуховий прохід, це означає, що вухо здорове.
Така реакція буває у більш ніж половині випадків захворювань на отит. У маленьких дітей ще недостатньо розвинена нервова система і больова чутливість знижена. Діагноз поставити може тільки отоларинголог.
Міф 2. "Слабкі" вуха дитина "отримала" від батька або мами. Якщо батьки в дитинстві хворіли на отити, то і їхня дитина хворітиме.
Запальні захворювання не передаються у спадок. Можливо, у батьків у дитинстві хворіли вуха, які й досі залишилися невилікувані. І хронічний тонзиліт у батька або хронічний гайморит у мами тепер інфікують дитину. Але тут річ не в генетиці, а в постійному контакті з інфекцією.
Міф 3. Потрібно видалити аденоїди, щоб позбутися отитів.
Дійсно, запальні процеси в аденоїдах викликають такий самий процес і в середньому вусі. І якщо аденоїди закривають носоглотку і заважають вільному носовому диханню, їх дійсно доводиться видаляти. Але насамперед необхідно усунути запалення. Якщо цього не зробити, жодна операція не допоможе, і аденоїди знову почнуть рости. Але зазвичай достатньо вилікувати аденоїди до кінця, щоб покінчити з інфекцією, яка викликає отит.
Міф 4. Якщо у дитини вухо заболіло вперше, не потрібно "труїти" її антибіотиками, можна обійтися краплями і компресами.
Якщо лор призначив антибіотики, у жодному разі не можна відмовлятися від них, інакше отит може перейти в хронічне захворювання або викликати ускладнення.

Якщо проблеми набагато серйозніші…
Глухота – це таке погіршення слуху, коли неможливо спілкуватися за допомогою мови, хоча мовний апарат не порушений. Проте за спеціального підсилення звуку дитина може сприймати розмовну мову.

– Причини глухоти різноманітні, – пояснює лікар-отоларинголог Олександр Плаксивий, завідувач курсу отоларингології БДМУ. – Розрізняють її природжені й набуті форми. Нині існує чимало сучасних методів діагностики глухоти у дітей: аудіометрія, включаючи комп’ютерну аудіометрію, імпедансометрія, КТ вискових кісток, МРТ головного мозку. Саме по собі лікування глухоти неефективне. Домагаються покращення слуху за рахунок слухових вправ із використанням слухових апаратів. Слуховий апарат показаний дитині від тримісячного віку.
Дітей із сенсоневральною приглухуватістю і глухотою, як правило, протезують за допомогою повітряних телефонів. У кожному конкретному випадку доцільно обгрунтовувати вибір тієї чи іншої моделі залежно від ступеня і характеру порушення слуху, стану функції розбірливості мови. Проте у глухої дитини, який би слуховий апарат не призначали, мова самостійно не розвинеться, потрібна реабілітація слухання, мовлення і особистості.
Підбір слухових апаратів здійснюють у сурдологічному кабінеті. Дитина, якій здійснили протезування слуху, не відразу звикає до носіння слухового апарата.
Тому сурдологи і батьки проводять відповідні вправи.
На першому тижні слуховий апарат включають раз на день протягом 20-30 хв, причому необхідно регулювати гучність звуку, поступово підсилюючи його до появи реакції дитини на голос. Це найкраще робити під час гри, їди, створюючи позитивні емоції. Якщо дитина втомлюється, то слуховий апарат знімають або не вмикають.
На другому тижні слуховий апарат вмикають двічі-тричі на день упродовж години. Необхідно привчати дитину до різних звуків: радіо, телевізора, телефонного дзвінка тощо. Слід звертати увагу на звуки, які дитина раніше не чула.
На третьому тижні слуховий апарат вмикають на дві-три години, і починається сурдологічне навчання, під час якого дитину заохочують не тільки носити слуховий апарат, але й користуватися ним.
За словами Олександра Григоровича, нині основний метод реабілітації слуху у дітей – операція (кохлеарна імплантація). Її призначають за неефективності слухових апаратів за умови відсутності органічних психологічних і соматичних захворювань.
– Дітям із втратою слуху показано якнайшвидше слухопротезування або після підготовки слухопротезуванням – кохлеарна імплантація, – говорить лікар. – У дітей з глухотою, яким не провели вчасні реабілітаційні заходи, розвивається набута глухонімота. Треба відзначити, що у дітей з глухотою і приглухуватістю виникають мовні порушення через те, що слух і мовлення – це дві системи, які тісно пов’язані між собою. Якщо немає слуху, то не буде і мовлення за умови відсутності навчального процесу. Проте при появі приглухуватості у дітей, які вміли говорити, виникають розлади мовлення у вигляді неритмічності, монотонності, тобто порушується артикуляція, тому що зник контроль з боку центральної нервової системи. Розвиток мови в дитини дуже складний. Тому якщо у вашій сім’ї склалася така ситуація, не відтягуйте візит до лікаря. Фахівці допоможуть вирішити вашу проблему.

Статистика
У Чернівецькій області на диспансерному огляді перебуває 324 дітей із незворотніми порушеннями слуху різного ступеню, із них 208 мають групу інвалідності по важкій приглухуватості та глухоті. Слухопротезуванню підлягає 283 дітей, із них забезпечено слуховими апаратами 178, перебувають на черзі – 105 (із них 52 інвалідів зі слуху). 41 дитина не підлягає слухопротезуванню – однобічна глухота.

Леся ТОКАРЮК