Ми зібрали найпоширеніші "народні засоби", які не лише можуть не допомогти, а й погіршити стан хворого.

1. Горілка з перцем
Такий напій різко кидає в піт, і вважається, що в цьому й полягають його цілющі властивості. Проте лікарі попереджають: лікування горілкою та іншими спиртними напоями лише підриває здоров’я, оскільки потрапляючи в ослаблений організм, алкоголь ще більше пригнічує імунітет.

2. Інгаляції над гарячою картоплею
Прогрівання дихальних шляхів – непоганий спосіб лікування у разі "незначної" застуди. Але якщо у людини висока температура тіла і вона додатково вкривається ковдрою, щоб подихати над парою, то у такому разі різко зменшується тепловіддача і, як наслідок, порушується здатність організму до терморегуляції, що посилює хворобливий стан хворого.

3. Дієта і проносне
Відмова від їжі позбавляє людину "будівельного матеріалу", який необхідний для видужання. До того ж "дієта" на киселях і сиропах позначається на роботі шлунково-кишкового тракту, тому їжа обов’язково має бути поживною, хоча і легшою, ніж у звичайні дні, щоб ослабленому організму легше було її переварювати. Щодо проносного, то вважають, що очищення кишечнику сприяє мобілізації захисних сил організму. Однак не забувайте, що за нормальної роботи шлунково-кишкового тракту проносне може викликати незворотні процеси – аж до дисбактеріозу.

4. Оцет або гас
Є люди, які за першого ж "першіння" горла починають полоскати його то оцтом, то гасом і запевняють, що це мало не панацея від грипу та ангіни. Річ у тім, що оцет – це кислота, гас – горюча рідина. І те, й інше спалює не лише віруси й бактерії, але й слизову. Це саме стосується марганцівки: її маленькі кришталики не розчиняються у воді і, якщо вони залишаться на слизовій, то спричинять опік.

5. Цибулеві краплі від нежитю
Краплі з цибулі лідирують серед народних методів боротьби з нежитем. Хтось вставляє в ніздрі зубчики очищеного часнику. Обидва способи – гарантований опік чутливої оболонки слизової, що потім викликають проблеми з нюхом.
У цибулі і часнику містяться корисні фітонциди, які вбивають мікроби, але діють вони тільки на відкритому просторі. Отже, найкраще розрізати цибулину і поставити біля ліжка, щоб вона вбивала віруси, а в ніс закапати судинозвужувальними або масляними краплями.

6. Гірчичники та банки
Подразнення, яке викликають гірчичники на поверхні шкіри, покращують кровообіг, стимулюють дихальну систему, тому цей спосіб дуже популярний у народі. Лікарі погоджуються, що він має позитивні результати, але тільки після хвороби, щоб запобігти ускладненням. Під час застуди, а тим більше за високої температури, гірчичники і банки безсилі.

Думка лікаря
Самостійне призначення ліків шкодить організму
Галина Коваль, доцент кафедри клінічної імунології, алергології та ендокринології БДМУ:
– У пору холодів та активізації ГРВІ та грипу люди дедалі частіше відвідують аптеки, сподіваючись, що віднайдуть там засоби, які вбережуть їх від захворювання. Всі знають, що причина більшості інфекційних хвороб – віруси, а допускає до розвитку захворювання слабкий імунітет, тому й намагаються придбати різноманітні засоби, які здатні подолати вірус та покращити імунітет. І досить часто обирають препарати індукторів інтерферонів. Це група речовин природного чи синтетичного походження, які стимулюють в організмі людини продукцію власного інтерферону, що сприяє формуванню захисного бар’єру, який запобігає інфікуванню організму вірусами та бактеріями, а також регулює стан імунної системи та пригнічує ріст злоякісних клітин.
А що таке інтерферони? Це клас білків, що виділяються клітинами організму людини як відповідь на появу чужорідних речовин, таких як віруси, деякі інші інфекції, пухлинні білки. Заражаючи клітину, вірус починає реплікувати свій геном всередині неї та розмножуватися, вбиваючи цю клітину. У відповідь заражена клітина починає продукцію інтерферону, який вступає в контакт із сусідніми клітинами, роблячи їх несприйнятливими до вірусу. Інтерферон діє, запускаючи каскад реакцій, що приводять до придушення синтезу вірусних білків. Окрім того, інтерферон викликає і цілий ряд інших біологічних ефектів, зокрема впливає на імунну систему та пригнічує розмноження ракових клітин. Умовно ця дія відбувається шляхом активізації запалення, тому побічною дією інтерферонів можуть бути деякі симптоми, притаманні для інфекційних хвороб – підвищення температури тіла, нудота, головний, м’язовий біль тощо.
Однак зважаючи на біологічні ефекти інтерферону, препарати як індукторів так і самих інтерферонів мають цілий ряд показів, протипоказань та пересторог до призначення і не можуть бути ліками для самостійного використання.
Індуктори інтерферону слід використовувати лише за призначенням лікаря та бажано заздалегідь до очікуваної інфекції. Оскільки природними індукторами синтезу інтерферону є віруси, а в період підвищеної захворюваності на ГРВІ та грип кількість вірусів й так підвищена, то під їхнім впливом здорова імунна система необхідну кількість інтерферону синтезує й без медикаментозних індукторів. Якщо в цей період використовується ще й індуктор, то він підвищить рівень інтерферонів більше за потребу, що навряд чи допоможе хворому (а, навпаки, може посилити запалення та призвести до ускладнень) та призведе до виходу інтерферону із "запасів організму на чорний день". Окрім того, дія на клітини інтерферону призводить до пригнічення синтезу білків в цих клітинах, внаслідок чого вихід нових порцій інтерферону у відповідь на наступну дозу препарату стає щоразу слабкішим.
Отож часте самостійне використання індукторів інтерферонів призводить до їхньої неефективності. А клітини, які синтезують інтерферон, за частого впливу на них гинуть. Тому неконтрольований прийом індукторів інтерферонів спричиняє не лише послаблення їхньої активності, а й послаблює імунну систему.

Леся ТОКАРЮК