– Синдром обструктивного апное (зупинок дихання уві сні) – це множинні зупинки дихання під час сну, хропіння, надмірна денна сонливість, підвищений артеріальний тиск, порушення серцевого ритму, – пояснює Світлана ЛЕВИЦЬКА, професор кафедри дитячої хірургії та отоларингології БДМУ. – Причин хропіння – послаблення тонусу м’язів глотки. Якщо це послаблення значне, просвіт дихальних шляхів може настільки звузитися, що повітря взагалі перестає проходити в нижні дихальні шляхи. Настає короткочасна зупинка дихання, у крові знижується рівень кисню. У відповідь на це мозок подає сигнал – і сплячий прокидається, дихання відновлюється. Однак далі, у міру засинання, настає знову зупинка дихання. Епізодів такої короткочасної смерті може бути від кількох до декількох десятків. Зрозуміло, що в таких випадках повноцінний здоровий сон неможливий, організму постійно не вистачає кисню, а це відбивається на роботі всіх органів і систем.
Збільшується ризик інсультів, інфарктів
У хворого на синдром обструктивного апное в десятки разів збільшується ризик розвитку інсультів, інфарктів. У 80 відсотків чоловіків із сонним апное з’являється порушення статевої функції, оскільки чоловічий гормон – тестостерон, виробляється переважно в повільну фазу сну, якої в таких пацієнтів майже немає.
Синдром обструктивного апное частіше зустрічається в чоловіків, у віці 40 років і старше ним страждають не менше 10 відсотків чоловічого населення. У виявленні цього захворювання є певні труднощі, адже сам хворий не відчуває зупинок дихання. На допомогу тут мають прийти родичі, які повинні звернути увагу, чи нічне хропіння пацієнта не переривається періодами цілковитої тиші.
Що ж робити, якщо ви запідозрили в себе синдром обструктивного апное, а рідні скаржаться, що ваше голосне хропіння заважає спати?
– Насамперед потрібно усвідомити, що підтвердити епізоди апное під час сну можуть тільки в сомнологічних центрах, де проведуть спеціальний метод дослідження – полісомнографію, – говорить пані Світлана. – Протягом однієї-двох ночей у сомнологічному центрі до вас будуть підключені прилади, які зафіксують частоту й тривалість епізодів зупинок дихання під час сну. Залежно від результатів обстеження буде рекомендований той чи інший вид лікування.
У разі середньої та важкої форм синдрому сонного апное вам запропонують хірургічний метод лікування або використання СіПАП-терапії.
Альтернатива операції – СіПАП-терапія
– Ефективний метод лікування синдрому обструктивного апное – підвищення тонусу й ригідності верхніх дихальних шляхів, – пояснює лікар. – Досягається це завдяки хірургічному втручанню. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування зазвичай неефективні. Першим кроком має бути усунення причини механічної перешкоди проходження повітря (операція на носовій перегородці, носових раковинах, піднебінних мигдаликах, ортодонтичні операції). Далі – за потреби здійснюють операцію, спрямовану на підвищення ригідності м’якого піднебіння. Сучасний метод лікування хропіння – вживлення в м’яке піднебіння біологічно інертних трансплантатів. Сама операція вживлення є малоінвазивною, неболючою й легко переноситься пацієнтом.
Альтернативою хірургічному лікуванню може бути СіПАП-терапія. Назва лікування – це абревіатура, яка означає примусове створення позитивного тиску у верхніх дихальних шляхах пацієнта за допомогою спеціального приладу. Таким чином епізоди зупинок дихання зникають, нормалізується структура сну. Із недоліків методу слід зазначити, що спати в масці із включеним приладом потрібно постійно довгі роки й сам факт засипання в масці спочатку може здатися досить незручним.
Однак який би метод лікування ви не обрали, головне – пам’ятайте: хворобу можна й потрібно подолати.

Щоб зменшити проблему:
- позбудьтеся зайвої ваги;
- не спіть на спині, оскільки саме в такому положенні перекриття верхніх дихальних шляхів відбувається найчастіше;
- відмовтеся або значно зменшіть вживання алкоголю й тютюну;
- утримайтеся від прийому їжі щонайменше за дві години до сну;
- навідайтеся до ЛОР-лікаря й стоматолога, щоб з’ясувати, чи немає механічної перешкоди проходження повітря через дихальні шляхи (викривлення носової перегородки, хронічний риніт, збільшення мигдаликів глотки, порушення прикусу).

Леся Токарюк