У гортань і нижні дихальні шляхи можуть потрапити різні сторонні тіла.

Це можуть бути зерна фруктів, овочів, кукурудза, квасоля, горох, боби, м’ясні і риб’ячі кістки, намисто, кнопки та ін. Небезпечними є частинки жуйок, які зумовлюють спочатку хімічну реакцію слизової оболонки дихальних шляхів з приєднанням мікрофлори, що призводить до виникнення гнійно_деструктивних пневмоній. У перші 6 год після аспірації стороннього тіла органічного походження з’являється локальний серозний ендобронхіт, через 1–3 доби — фіброзно-гнійний, через 3–10 діб — грануляції, які збільшують обтурацію дихальних шляхів. Сторонні тіла потрапляють у дихальні шляхи під час глибокого вдиху, який виникає внаслідок несподіваного падіння, переляку, сміху, кашлю. Сторонні тіла, що потрапили якимось чином у порожнину рота, можуть бути аспіровані.

Сторінні тіла можуть потрапляти в дихальні шляхи внаслідок вогнепального ураження, а також у стані алкогольного сп’яніння, коли блювотні маси потрапляють у дихальні шляхи. При цьому можливі асфіксія і летальний кінець.

За характером сторонні тіла поділяються на органічні (85%) та неорганічні (15%), локалізуються в гортані, трахеї, бронхах і легенях. Можуть бути ускладнені та неускладнені. Ускладнення бувають гострі (асфіксія, ателектаз, пневмонія, пневмоторакс, кровотеча, емфізема середостіння та ін.) і хронічні (абсцес легень, бронхоектази, неспецифічні захворювання легень та ін.).

Залежно від клінічного перебігу виділяють блискавичні, гострі, підгострі, хронічні та латентні форми сторонніх тіл в дихальних шляхах. Нині вирішальним методом діагностики та лікування визнано піднаркозну ларинготрахеобронхоскопію з наступним інструментальним видаленням стороннього тіла та бронхологічною санацією. Видалення стороннього тіла у ранній період є профілактикою всіх ускладнень. Невідкладне видалення сторонніх тіл проводиться в оториноларингологічних відділеннях і частіше у спеціалізованих пульмонологічних відділеннях, що дає можливість вчасно призначати лікування з приводу ускладнень, насамперед — перфорації стінки дихальних шляхів, пневмотораксу, кровотечі, медіастинальної емфіземи та ін.

Сторонні тіла гортані. Сторонні тіла гортані можуть бути великих і малих розмірів, тупі та гострі. У разі потрапляння великих сторонніх тіл у гортань виникає судомний кашель, згодом — асфіксія і смерть. Це — блискавична форма клінічного перебігу сторонніх тіл гортані. Проте в гортані можуть бути невеликі гострі сторонні тіла, які застрягають у слизовій оболонці зовнішнього кільця гортані. Хворі скаржаться на сильний кашель, який триває протягом кількох годин, відчуття перебування стороннього тіла в гортані. Голос змінюється, а пізніше, коли настає набряк гортані, утруднюється дихання.

Діти старшого віку можуть назвати аспірований предмет, час аспірації, скаржаться на біль у глотці під час ковтання, спастичного кашлю, рухах головою; у них з’являється охриплість голосу, дихання утруднене з гортанним свистом на видиху. Якщо стороннє тіло потрапило в голосову щілину і вклинилося в підголосовій порожнині, з’являється утруднене, шумне дихання. Під час непрямої ларингоскопії, а у дітей перших років життя під час прямої ларингоскопії видно стороннє тіло в ділянці зовнішнього кільця гортані, в підголосовій порожнині. Інші методи діагностики не застосовують. Діагностика базується на даних анамнезу, непрямої чи прямої ларингоскопії. Лікування сторонніх тіл гортані полягає у їх видаленні. У разі блискавичної форми стороннього тіла необхідна негайна допомога у вигляді операції конікотомії; трахеотомію не застосовують. Показана пряма ларингоскопія. Проте в амбулаторних умовах зробити її неможливо через відсутність інструментарію. У такому разі хворому дають випити води, постукують по міжлопатковій ділянці, можна взяти дитину за нижні кінцівки і підняти, голова при цьому опущена донизу, декілька разів добре струснути. Стороннє тіло може вийти з гортані. У разі гострих форм сторонні тіла гортані видаляють за допомогою прямої ларингоскопії. Непряма ларингоскопія практично не застосовується.

Cторонні тіла трахеї. Спостерігаються сторонні тіла, вклинені у товщу слизової оболонки, або заклинені між стінками трахеї, а також балотуючі сторонні тіла. Залежно від форми, величини стороннього тіла клінічна картина захворювання буде різною. Проте факт проникнення стороннього тіла через гортань завжди наявний. Гортань реагує на стороннє тіло нападом кашлю внаслідок подразнення не тільки слизової оболонки власне гортані, але і трахеї. Напади кашлю супроводжуються дихальною недостатністю і вегетативними симптомами, на які перш за все звертають увагу батьки дитини.

Після переміщення стороннього тіла з гортані в трахею настає поліпшення загального стану дитини, напади грудного кашлю стають рідшими, легшими, дихання стає більш спокійним.

Вклинення сторонніх тіл трахеї характеризується кашлем, болем за грудиною, а згодом експіраторним та інспіраторним утрудненим диханням внаслідок набряку слизової оболонки. Розвивається гострий трахеїт, який має своєрідну клінічну картину.
У разі обтуруючих сторонніх тіл в трахеї на перший план виступають утруднені вдих і видих, шумне дихання. Помітні клінічні ознаки гіпоксії. Перкусія не виявляє патологічних змін, окрім підвищення перкуторного тону. Під час аускультації відзначають жорстке, утруднене дихання, грубі сухі хрипи. У такому разі нерідко ставиться діагноз бронхіальної астми. Вирішальне значення для діагностики має трахеоскопія, котра проводиться під наркозом.

Балотуюче стороннє тіло спричиняє характерний хлопаючий шум (симптом “хлопання”) і напад кашлю. Цей шум відчуває сам хворий, його чує і лікар. Під час пальпації та аускультації трахеї можна відчути, як стороннє тіло вдаряє по нижній поверхні голосових складок. Цей симптом “копилки” спостерігається в тому разі, коли в дихальні шляхи потрапляє легке стороннє тіло (насіння кавуна, соняшника), котре струменем повітря внаслідок посилення кашлю піднімається вгору, до голосових складок. Останні швидко скорочуються, закривають голосову щілину, дихання раптово припиняється, і стороннє тіло завдяки своїй масі опускається вниз і потрапляє частіше у правий бронх. Наступний видих знову піднімає стороннє тіло вгору, воно вдаряється по голосових складках.

Якщо стороннє тіло вклинилося між голосовими складками, виникає напад асфіксії, котрий може закінчитися летально.

Сторонні тіла можна виявити на рентгенограмі, але ліпше на томограмах у трахеобронхіальному зрізі. Проте за відсутності чітких рентгенологічних ознак стороннього тіла показана трахеоскопія або трахеобронхоскопія. Діагностика базується на даних анамнезу, фізикальних і рентгенологічних методів дослідження, а головним чином, на трахеоскопії.

Лікування сторонніх тіл трахеї полягає у їх видаленні за допомогою дихального бронхоскопа Фріделя або Шторца під загальною анестезією. Важливим моментом трахеобронхоскопії є добір тубуса бронхоскопа. Слід наголосити на тому, що хворі з балотуючими сторонніми тілами не підлягають транспортуванню в обласну лікарню, оскільки стороннє тіло може вклинитися між голосовими складками і спричинити асфіксію. Тому фахівців необхідно викликати за місцем госпіталізації хворого. Якщо і виникає потреба в транспортуванні, то насамперед треба зробити трахеостомію, під час якої можливе спонтанне видалення стороннього тіла. Перевезення хворого необхідно здійснювати під наглядом оториноларинголога, оскільки стороннє тіло може вклинитися у просвіт канюлі, і тоді негайно слід робити деканюляцію з наступним уведенням іншої трахеотомічної трубки.

Cторонні тіла бронхів. Аспірація сторонніх тіл у бронхи найчастіше буває до 5 річного віку (90%), причому локалізація їх спостерігається переважно у правому бронху, томущо він ширший, ніж лівий, і є продовженням трахеї. Клінічні ознаки стороннього тіла в бронхах визначаються його розташуванням, формою, розміром, походженням, тривалістю перебування та ускладненнями.

Стороннє тіло призводить до закриття головного, часточкового або сегментарного бронхів (повна, неповна та клапанна обтурація), спричиняючи ателектаз легень різної величини. Слід зазначити, що невеликі за розмірами ателектази не впливають на функцію дихання. Проте тривалий ателектаз легень веде до розвитку пневмонії, абсцесу, внаслідок чого в другій легені виникає емфізема (або під час експіраторного клапану), що є причиною зміщення органів середостіння у хворий бік. Це визначається під час рентгеноскопії органів грудної клітки. Під час вдиху видно бічне зміщення середостіння. При цьому обидві легені наповнюються повітрям і спадаються з різною швидкістю.

Здорова легеня наповнюється повітрям швидше і більше, ніж хвора, тому органи
середостіння під час вдиху зміщуються в бік ателектазу легень, а при видиху — в здоровий бік. Вказані зміни чітко фіксуються під час рентгенографії — симптом Гольцкнехта — Якобсона, а нерівномірне наповнення легень повітрям — симптом хитання.

Для уточнення діагнозу застосовують рентгенологічний метод дослідження. Залежно від локалізації стороннього тіла у бронхолегеневій системі, ступеня обтурації бронха і тривалості його перебування розрізняють гострі (бронхіт, пневмонія, ателектаз) та хронічні (бронхоектазії, фіброателектаз, деформуючий бронхіт, хронічний абсцес легені) ускладнення. У генезі ускладнень провідне місце належить характеру стороннього тіла, тривалості перебування його і віку дитини. Так, у дітей раннього віку при органічних сторонніх тілах нерідко виникають деструктивні процеси в легенях, а при неорганічних — бронхопневмонії без деструктивних змін.

Ускладнення, які виникають під час видалення стороннього тіла: пневмоторакс, пневмомедіастимум, кровотеча, неповне видалення стороннього тіла, підшкірна емфізема шиї. Головним чинником у їх виникненні є кваліфікація лікаря, вид анестезії та інструментарію.

Диференціальну діагностику сторонніх тіл проводять з гострим бронхітом, пневмонією, ларинготрахеїтом, часточковою емфіземою легень та однобічним полікістозом, стороннім тілом стравоходу.

Видалення стороннього тіла шляхом піднаркозної верхньої бронхоскопії і подальше лікування ускладнень, які виникли внаслідок тривалого перебування стороннього тіла в бронхах.

Особливо складно видаляти сторонні тіла сферичної або еліпсоподібної форми з гладкою поверхнею (насіння гороху, намистинки, камінчики та ін.), котрі під час захоплення щипцями легко зісковзують, тому слід захоплювати стороннє тіло вище серединної лінії щипцями у формі чашки.

Якщо стороннє тіло не можна видалити за допомогою верхньої або нижньої бронхоскопії, то проводять торакотомію та бронхотомію. Вона показана за наявності в бронху круглого стороннього тіла, проникнення його в тканину легені або сегментарні бронхи, в разі обтурації просвіту бронха, розриву бронхів та значних деструктивних змін у легенях. Після видалення стороннього тіла необхідно проводити комплексне лікування з приводу гострих та хронічних ускладнень до повної ремісії.

Профілактика попадання сторонніх тіл в дихальні шляхи полягає в заходах, спрямованих на роз’яснення причини потрапляння їх туди і ускладнень клінічного перебігу цього захворювання. Необхідно готувати їжу для маленьких дітей без кісточок, не давати їм насіння. Під час приймання їжі дотримуватися народної мудрості: “Під час їди я глухий і німий”. Звичайно, необхідно слідкувати за тим, щоб у дітей не було шкідливої звички тримати в роті різні сторонні тіла.

Підготували доцент Плаксивий О. Г. та доцент Калуцький І. В.