Впровадження нових малоінвазивнихтехнологій за останні десятиліття якісно змінили рівень надання хірургічної допомоги.

Малоінвазивні лапароскопічні втручання на даний час посідають одне з головних місць не тільки в плановій хірургії, а й в ургентній. Основними перевагами лапароскопії над втручаннями, що виконуються лапаротомним доступом, є низька травматичність, скорочення термінів лікування, косметичний ефект для хворого і кращі оперативні можливості для хірурга. В роки становлення (80-90 роки минулогостоліття) лапароскопічна хірургія стала “золотим стандартом” у хірургії захворювань жовчного міхура. В даний час більшість планових хірургічних втручань можливо проводити лапароскопічним методом.

Особливо актуальним питання лапароскопічного лікування стало при гострій хірургічній патології, в першу чергу як діагностичний метод. Досить часто діагностика такого розповсюдженого захворювання як гострий апендицит, являє значні труднощі, особливо на ранніх стадіях захворювання. Відомо, що біля 30 % видалених при лапаротомних операціях апендиксів,гістологічно не змінені, в першу чергу у жінок молодого віку. Виконання діагностичної відеолапароскопії дозволяє віалізувати апендикс в більшості випадків, оцінити його зміни і за відсутності запалення в ньому, уникнути виконання апендектомії з мінімальною травмою для пацієнта.

Якщо починаючи з кінця ХХ століття хірургам області доводилося тільки знімати шви з ран хворим, яким в закордонних поїздках виконувалася лапароскопічнаапендектомія, то в даний час дана операція стала доступною для жителів краю і в Чернівцях.

В Центрі малоінвазивної хірургії та гінекології Буковинського держаного медичного університету, що функціонує на базі хірургічного відділення ОКУ "Чернівецька обласна клінічна лікарня" виконання лапароскопічнихапендектомійзапроваджено співробітниками кафедри хірургії з 2011 року. За даний період виконано біля 100 лапароскопічнихапендектомій при гострому та хронічному апендициті, що становить майже 20% всіх апендектомій, виконаних в лікарні. У 12 випадках при відеолапароскопії діагноз гострого апендициту був виключений, верифікована інша причина гострого живота (апопалексія яєчника, аднексит, тифліт, перекрут привіска товстої кишки та ін.). Тільки в 3 випадках після встановлення діагнозу виконання апендектомії потребувало лапаротомії у зв’язку з технічною складністю видалення апендикса лапароскопічно (ретроцекальне розташування паростка, гангренозний апендицит з перитонітом). Невеликий відсоток лапароскопічнихапендектомій в загальній кількості операцій зумовлений на даний час ретельним відбором хворих (відсутність ознак розповсюдженого перитоніту, явна клінічна картина ретроцекального розташування паростка, наявність параапендикулярного абсцесу). Більшість станів, які стають протипоказом до лапароскопічноїапендектомії, зумовлені пізнім звертанням хворих за медичною допомогою. Ще однією причиною невеликого відсотку лапароскопічнихвтручань, враховуючи те, що більшість хворих на гострий апендицит поступає в ургентні дні в нічний час, є те, що в бригадах чергових хірургів відсутні спеціалісти, які опанували дану методику лікування.

Виконання лапароскопічнихапендектомій дозволило значно скоротити термін перебування хворих в стаціонарі, зменшити витрати на медикаментозне лікування, скоротити термін реабілітації.

Підготували: завідувач кафедри хірургії, професор І. Ю. Полянський, доцент кафедри хірургії В. В. Андрієць