Не переступай межі дозволеного.

Не вимовляй їх у присутності шефа, якщо налаштована на кар'єру, а не на швидке звільнення.

Викресли зі свого словника слова "О Боже!", "Ох!" і "Ой, мамо!".
Звільнення не забариться, якщо ти у відповідь на пропозицію шефа зробити що-небудь відповідаєш саме цими фразами. І не тому, що твій шеф не любить Бога, а тому що ці фрази він сприймає як агресію на свою адресу, натяк на те, що його розпорядження – за рамками здорового глузду.

"А хіба мені платять за це?".
Аналізом того, за що ти одержувала зарплату, займешся після звільнення. Заяву поклади на стіл – і ти вже вільна від роботи, що виходить за рамки платіжної відомості.

"Учора був такий вечір, що…"
…шеф змушений вирішувати: поставити тебе перед фактом звільнення зараз чи після того, як ти вимовиш цю фразу ще кілька разів протягом цього тижня. Або наступного…

"Я додам вас у друзі на "Однокласниках".
Тобі така пропозиція не здається просто безтактною? Адже це фактично запрошення відчинити двері в приватне життя одне одного. Зрозумій: дистанція між підлеглими та шефом повинна бути апріорі. І не намагайся її порушити.

"Це так просто!".
Хочеш підкреслити свою перевагу над шефом і таким чином наблизити своє звільнення? Виголошуй цю фразу в присутності шефа якнайчастіше. Зрештою він зрозуміє, що ти вважаєш його недоумком і… Здраствуй, звільнення!

"Я вже все зробив. Це комусь потрібно?".
Виголошуй цю фразу кожен раз, щойно завершиш якийсь етап у своїй роботі. І у тебе з'являться всі шанси на звільнення. А заодно і можливість подумати про те, кому потрібні результати твоєї праці.

"Це не входить у коло моїх прямих обов'язків".
Якщо ти влаштувалася працювати офіс-менеджером, а тебе просять зробити фінансовий звіт, то ти права.

Але звільнення підійде до тебе впритул, якщо ти вимовлятимеш цю фразу щоразу, щойно виникне найменше відхилення від твоїх обов'язків.