Вчені довели: дві групи ВІЛ із чотирьох передалися людині від західної рівнинної горили.
Зазвичай медики виділяють два види вірусів, що викликають імунодефіцит у людей, – ВІЛ-1 і ВІЛ-2. Найчастіше СНІД викликає ВІЛ-1. І у ВІЛ-1 є чотирьох підгруп. Найбільш поширена група M (main "основна") відповідає за 90% випадків СНІДу.
Існують також групи O (outlier "сторонній"), N (non-M, non-O "ні М", "ні О") і P. Група O поширена переважно в Західній Африці, а віруси ВІЛ-1 груп N і P викликали набагато більше десяти випадків зараження людей. Згідно з раніше проведеним дослідженням, віруси ВІЛ-1 груп M і N передалися людям від двох різних популяцій шимпанзе на півдні Камеруну. Джерела груп O і P залишалися невідомими.
Пенсильванський університет та Університет Монпельє вивчили зразки вірусу імунодефіциту мавп (ВІМ), поширеного серед горил. Аналіз торкнувся західних рівнинних горил, гірських горил і східних рівнинних горил, які мешкають на території Камеруну, Габону, Конго та Уганди.
Були виділені чотири місця в Камеруні, де в популяціях західних рівнинних горил циркулював вірус ВІО. І, як виявилося, дві лінії цього вірусу були генетично близькі до груп O і P ВІЛ-1. Виходить, саме від західних рівнинних горил віруси передалися людям. Тобто вони здатні без проблем перетинати видовий бар'єр. Раніше вважалося, що на це здатні лише віруси шимпанзе (джерело ВІЛ-1 груп M і N) і чорних мангабеїв (джерело ВІЛ-2).