Більшість із нас думає, що ми бачимо кожну деталь навколишнього світу.
Однак це зовсім не так. Насправді мозок використовує спогади з минулого візуального досвіду, щоб створити ілюзію, ніби людина здатна чітко бачити весь світ, пише Science World Report.
Тільки центральна ямка, яка перебуває в центрі сітківки, вловлює деталі об'єктів. Іншими словами, люди можуть чітко бачити лише малу частину навколишнього середовища, еквівалентну нігтю великого пальця витягнутої руки. За межами центральної ямки сітківки всі зорові враження грубі. Саме в цей момент починає працювати пам'ять, що дозволяє нам вірити, що ми бачимо навколишній світ у деталях.
Дослідники з Білефельдського університету здійснили серію експериментів. Вони хотіли дізнатися, як людям вдається перетворювати грубі зорові образи на чіткі картини після переміщення погляду на інший об'єкт. Дослідники зафіксували рухи очей учасників за допомогою камери, яка записувала 1000 кадрів за секунду. Коли добровольці відвели погляд, вчені змінили деякі об'єкти. Потім учасникам запропонували оцінити візуальні характеристики об'єктів, що знаходилися поза центральною ямкою сітківки.
Дослідники помітили: зв'язок між грубими і детальними враженнями утворилася всього за кілька хвилин. Грубі образи стали схожі на щойно побачені детальні. Так, наше сприйняття багато в чому залежить від візуального досвіду, що зберігається в нашій пам'яті. З його допомогою мозок намагається вгадати, що ми бачимо.