Експерти виявили генетичну мутацію, яка з'явилася приблизно півмільйона років тому.
Вона допомогла людям розвинути унікальний навик мовлення. Ідеться про версію гена Foxp2. Вона дозволяє легше засвоювати новий досвід, роблячи його рутинним, пише Eurek Alert.
Foxp2 – один із кількох генів, які стоять за розвитком навичок мовлення. Він активує гени, задіяні в регулюванні синаптичних в'язок між нейронами. Це, у свою чергу, збільшує активність дофаміну в зоні смугастого тіла, яка бере участь у формуванні образів дії. Плюс, у відповідь на тривалу активацію, деякі нейрони, навпаки, "вимикаються", що важливо для освоєння нових навичок і формування спогадів.
Коли фахівці отримали мишей з людською версією Foxp2, були зроблені важливі відкриття. Зокрема гризуни швидше, ніж зазвичай, вивчили маршрут в лабіринті. У них були подовжені дендрити в смугастому тілі – відростки нейронів, що дозволяють клітинам "спілкуватися". Власне, і самі зв'язки (синапси) у них краще утворювалися.
Взагалі йдеться про специфічний механізмі навчання. Спочатку використовується декларативна пам'ять (мозок запам'ятовує події і місця). З часом засвоєна інформація, що зберігається у вигляді підказок-маркерів, перетворюється на звичку і впроваджується в процедурну пам'ять. Такий тип пам'яті необхідний для виконання рутинних завдань.
У тварин відзначалися аномальні показники, коли заучування вимагало перетворити декларативні спогади на рутинні дії. Цей перехід відбувався легше саме завдяки гену. З точки зору мовних навичок, такий перехід теж потрібен. Наприклад, якщо потрібно перевести засвоєний досвід (людина почула слово "склянка" і при цьому побачила його) у формування автоматичних асоціацій (слово – предмет – знання про функції предмета).