Проте вчені поставили мету й дрібними кроками йдуть до неї. Професор Стюарт Вільямс із університету Луїсвілль вважає, що завдання цілком під силу сучасній науці. В основу органу підуть клітини самого пацієнта, що знижує ризик відторгнення імплантату до мінімуму. Відзначимо, перші видрукувані на 3D- принтері органи пройшли успішні випробування. В основному це частини обличчя. Учений Марк Медовник із Британії впевнений, що, відточивши технологію, у майбутньому можна прийти до концепції модульного людини. Органи, які відслужили, будуть замінюватися на нові, надруковані за допомогою спеціальних пристроїв.
Принтер пошарово з’єднує клітини, накладає їх одну на іншу, скріплює колагеном, який повинен розсмоктуватися в організмі людини. Найбільш складним етапом є з'єднання всіх систем, що входять в один орган. Це й кровоносні судини, і нервові волокна. До складу серця входять всі види тканини: від м'язової до сполучної та епітеліальної. Поки що це, на жаль, і є основною причиною неможливості застосування складних штучних імплантатів.