Вона скорочується сильно і з високою швидкістю. Її вже імплантували мишам, що дозволило зрозуміти: м'яз швидко інтегрувався в уже існуючу в організмі систему. І здатність до самовідновлення не зникала після імплантації в живий організм.
Дослідження проводили в Університеті Дюка. Щоб полегшити спостереження за роботою м'яза, вчені залишили у гризунів в спинах спеціальне "оглядове вікно". Взагалі синтезовані м'язи створювалися довго. За час досліджень вчені з'ясували: для успіху потрібні дві речі – добре розвинені м'язові волокна, які скорочуються, і розчин із м'язовими стовбуровими клітинами, відомими як сателітні клітини.
У кожній м'язі присутні сателітні клітини в резерві. Потенційно вони завжди готові перейти в активну фазу в разі пошкодження. Саме ці клітини беруть на себе завдання регенерації. Тому від вчених було потрібно створити ніші, де стовбурові клітини будуть чекати свого часу. Найближчим часом експерти спробують зрозуміти, чи підходить їх м'яз для лікування м'язових травм і хвороб в реальних умовах.