Прояви цукрового діабету у ротовій порожнині

Читач написав:

До Всесвітнього дня діабету. Згідно даних експертів ВООЗ, сьогодні загальна чисельність хворих на цукровий діабет складає 177 млн. чоловік, при збереженні загальної тенденції до збільшення захворюваності, у 2025 вона вже буде сягати 300 млн. В Україні поширеність цукрового діабету також висока і сягає 1 мільйона, але враховуючи те, що на кожний зареєстрований випадок приходиться два-три випадки недіагностованого захворювання, то вже зараз можна говорити про більше ніж 1,5-2 мільйони людей з даним захворюванням. В Чернівецькій області на обліку перебуває близько 40 тис. хворих на цукровий діабет. Водночас, за даними епідеміологічних досліджень, реальний показник є принаймні утричі вищим за рахунок недіагностованих випадків захворювання.

Цукровий діабет - це ендокринне захворювання, що характеризується хронічним підвищенням рівня цукру в крові внаслідок абсолютного або відносного дефіциту гормону підшлункової залози - інсуліну. Перші ознаки і симптоми цукрового діабету можуть виникнути у порожнині рота, тому потрібно звертати особливу увагу на зміни в ротовій порожнині, це може також сприяти виявленню ранніх стадій ендокринного захворювання, а також правильній оцінці місцевих проявів загальної патології і вибору методів лікування.
Основними проявами цукрового діабету у порожнині рота є ксеростомія, множинний карієс зубів, гінгівіт та щвидкопрогресуючий генералізований пародонтит, катаральний стоматит і глосит, кандидоз порожнини рота, парестезії, трофічні розлади слизової оболонки порожнини рота.

Ксеростомія — один із ранніх симптомів цукрового діабету. Відчуття сухості в ротовій порожнині турбує пацієнтів від початку перебігу діабету. Часто хворі скаржаться на постійну спрагу, підвищений апетит. При об'єктивному обстеженні ротової порожнини, слизова може бути сухою, мутною зі значним скупченням нальоту або слабо зволоженою, блискучою, гіперемованою. Хоча, якщо у людини ксеростомія, це ще не означає, що у нього діабет, адже сухість в порожнині рота може бути і при хворобі Мікулича, синдромі Шегрена, патологіях нервової системи і багатьох інших захворюваннях.

Множинний карієс – це наявність каріозних порожнини на кількох поверхнях більшості груп зубів (6-10 зубів і більше). Зниження слиновиділення (сухість у роті) призводить до порушення процесів ремінералізації зубної емалі, вона стає нестійкою. Бактерії активно розмножуються у зубному нальоті та виділяють кислоти, що легко проникають в емаль та сприяють процесам демінералізації твердих тканин зуба.
Множинний карієс супроводжується руйнуванням емалі на всіх поверхнях, особливо на вестибулярній, апроксимальних поверхнях і в фісурах, в пришийковій ділянці фронтальних зубів.

Гінгівіт та пародонтит. Слина не тільки бере участь в процесах ремінералізації, але і грає величезну роль в підтримці нормального балансу мікроорганізмів порожнини рота. Зменшення кількості слини веде до збільшення патогенної мікрофлори. Це в поєднанні з порушенням місцевого імунітету і погіршенням кровопостачання м'яких тканин призводить до запалення ясен – гінгівіту, яке при цукровому діабеті зустрічається в 10-40% випадків.
Прояви катарального гінгівіту – це гіперемія, набряк, веретеноподібне збільшення ясенних сосочків, кровоточивість ясен. Запалення ясен переважно виникає у людей з погано контрольованим діабетом. Адже вони мають низьку опірність організму до інфекцій і погане загоєння в порожнині рота.
При відсутності адекватного догляду запалення ясен може перейти на навколишні тканини зуба: розвивається пародонтит. Частота пародонтиту у хворих на діабет коливається від 52 до 90%.

Прояви генералізованого пародонтиту – наявність гінгівіту (почервоніння, набряк, кровоточивість ясен), наявні глибокі пародонтальні кишені та часті загострення у вигляді пародонтальних абсцесів (виділення гною з-під ясен), неприємний запах з рота, оголення шийок зубів, проміжки між зубами, рухомість зубів, зміна прикусу, втрата зубів.

Трофічні розлади слизової оболонки порожнини рота характеризуються виникненням трофічних та декубітальних виразок, яким властивий тривалий перебіг із сповільненою регенерацією. Виразки з’являються при періодичній травматизації слизової оболонки порожнини рота, наприклад гострим краєм пломби або протеза, виникають пролежні від зубних протезів, які раніше не травмували слизову оболонку. Якщо ж хворий на діабет курить, то загоєння відбувається ще повільніше та збільшується приблизно в 20 разів ймовірність розвитку кандидозу і пародонтиту. Зниження регенераторних властивостей СОПР обумовлено порушенням окислювально-відновних процесів.

Катаральний стоматит і глосит виникають внаслідок інфікування, легкої травматизації, через зменшення слиновиділення, різке зниження бар’єрної функції слизової оболонки і незадовільного її очищення. У місцях незначної механічної травми спостерігаються пошкодження у вигляді крововиливів, іноді ерозій.

Кандидоз порожнини рота - це захворювання, обумовлене швидким ростом дріжджеподібних грибів Candida albicans. Деякі умови, викликані діабетом, такі як високий вміст глюкози в слині, дисбактеріоз на тлі різкого зниження опірності організму, зменшення вмісту в слині багатьох ферментів, особливо таких, як лізоцим і сухість у роті, можуть сприяти кандидозу порожнини рота.
Характерні грибкові ураження слизової: гострий псевдомембранозний кандидоз, гострий і хронічний атрофічний кандидоз, кандидозний глосит, характеризується застійною гіперемією, щільним сірувато-білим нальотом на поверхні язика, атрофією ниткоподібних сосочків. Особливо часто зустрічається мікотична заїда, при цьому в кутах рота з’являються тріщини, вкриті білувато-сірими кірками.

Парестезії виникають паралельно із сухістю в ротовій порожнині. Відчуття печіння слизової оболонки рота, язика нерідко поєднується зі свербежем шкіри на інших ділянках. Зниження смакової чутливості, а саме відчуття солодкого, солоного, кислого, має функціональний характер і після проведеного лікування нормалізується.

Описані прояви в ротовій порожнині не мають специфічних особливостей, характерних саме для цукрового діабету. Тому в діагностиці важливе значення мають збір анамнезу, загальне обстеження хворого, включаючи лабораторні дослідження, консультації суміжних спеціалістів (ендокринолог, гастроентеролог, кардіолог, гінеколог).

Інформацію підготували: асистенти кафедри терапевтичної стоматології ВДНЗУ "Буковинський державний медичний університет" Басіста А.С., Токар О.М.