Нас позбавляють права на життя!

Читач написав:

З усіх високих трибун ми тільки й чуємо, що від підвищення цін на комунальні послуги найбідніші люди не постраждають. На жаль, відбувається якраз навпаки. В найбідніших людей просто відбирають право на життя. І от наочний приклад.

За покликанням я літератор, та, на жаль, в Україні ця професія упосліджена, і прожити на прибутки від неї неможливо. Тож я багато часу займався коректурою та редагуванням текстів, працюючи в редакціях газет, інших організаціях, де я міг бути корисний. Тепер я мешкаю в селі Перківці Кельменецького району Чернівецької області, повернувся сюди після розлучення з дружиною у Дніпропетровській області. Є тут стара хата, яка залишилася після батька, як тільки буду спроможний зробити ремонт, матиму свій куток. А поки що мені надав притулок один з братів, він неодружений, проживає з матір’ю, тож я тимчасово мешкаю з ними.

Одразу хочу пояснити, що всі троє ми старі і немічні люди. Мені вже 57 років, маю кілька хронічних хвороб у запущеній формі, тож фізичною роботою займатися не можу. Брат Володимир молодший від мене на рік, він ще з шкільного віку хворіє, навіть в армії через це не служив, а в ті часи неможливо було просто так ухилитися від служби. Мати теж має купу хвороб, і їй вже 77 років. Отже господарства у нас, крім пари десятків курей, ніякого. Немає ні машини, ні навіть мотоблока. Більшість меблів у хаті старі або саморобні, прогнила підлога тріщить і ламається. Отак ми живемо.

Ще в першій половині нинішнього року ми грілися і варили їжу на газі. Але 7 червня приїхала команда песиголовців з Кельменецької газової контори і нам його відключила. Чому я назвав їх песиголовцями? Я не просто обмовився. Вони насправді заслуговують набагато гірших слів. Конфлікт з ними у нас розпочався ще восени минулого року. Як бідні люди, ми звернулися за субсидією до держави після того, як ціну на газ було піднято багатократно. Ми просто неспроможні його оплачувати, бо всі наші прибутки – десь півтори тисячі гривень маминої пенсії. Субсидію нам призначили, але я звернув увагу на дивну цифру – 17 квадратних метрів площі, в той час коли в нас опалюються всі 50. Я собі подумав, що, може, десь трапилася помилка, пішов у відділ соціального забезпечення, а звідти мене переправили у газове господарство, мовляв, вони подають відомості про опалювану площу. А там мені просто заявили, що для того, щоб вони вказали правильну площу, я їм повинен заплатити 2 500 гривень. Обґрунтовували це тим, що у нас десь там щось не так оформлено, хоча десять попередніх років, з часу підключення газу, ніяких претензій не було. По суті, вони просто вимагали хабар, чи то пак торгували субсидією, призначення якої залежало від них. Їхній начальничок так прямо і сказав, що вам, мовляв, це ще й вигідно буде, бо ж ви виграєте на оплаті використаного газу. Але ж для того, щоб заплатити гроші, треба їх звідкись взяти. А для нас це просто непідйомна сума. Отож я пішов тоді в Кельменецьку РДА і написав скаргу на газову контору.

Отут і почалося справжнє знущання над нами. Десь через пару тижнів приїхала повна машина їхніх песиголовців і намагалися відключити нам газ, а було це вже в люті холоди, уявляєте собі, які це люди? Коли це їм зробити не вдалося, вони почали підсилати свого інспектора в селі з погрозами судом і іншими жахіттями. Але, як виявилося, це була тільки димова завіса. Опалювану площу для документів на субсидію вони так і не змінили і почали нараховувати створений ними таким чином борг. Тепер нам нарахували борг на майже 3 000 гривень. Додатково ще вимагають сплатити невідомо за що 550 гривень плюс купити новий лічильник, а це ще 1 000 гривень. Отже в сумі – 4 500 гривень. Це мамина пенсія за три місяці. Ми неспроможні з ними розрахуватися, бо на які гроші нам тоді жити цих три місяці?

А борг, безсумнівно, був створений штучно. Тому що конвектор було підключено за всіма правилами ще п’ять років тому і всі належні послуги було оплачено, у нас навіть будівельний паспорт є, я його двічі показував очільникові Кельменецької газової контори і його підлеглим.

А справжня причина його ненависті до мене в тому, що я не дав хабар, який від мене вимагали, та ще й поскаржився у Кельменецьку РДА.

Тепер трохи розповім Вам про діяльність Кельменецької газової контори.
Для прикладу візьмемо такий випадок. Ціну на газ було підвищено з 1 квітня 2015 року, люди на початку квітня прийшли на пошту оплатити спожитий за березень газ, ще за старими цінами, але ж ні, начальника пошти було проінструктовано приймати оплату вже по новій, значно вищій ціні. Люди скреготіли зубами, проклинали всю українську владу і таки платили те, що з них вимагали. Цікаво, скільки Кельменецький очільник газової контори нагріб собі грошей з такої незаконної оборудки?

За десять років, відколи у село був проведений газ, техніки з газової контори жодного разу не приходили на профілактичний огляд обладнання, хоча за правилами, здається, зобов’язані робити це принаймні раз на рік. З труби, що підведена до лічильника, у нас був просочувався газ, і маму цілі дні через це боліла голова, то вона два роки просила допомоги, поки нарешті місцевий газовик таки ліквідував витік газу. От Вам наочний приклад їхньої роботи.

Коли люди у селі хочуть підключити якийсь газовий прилад, вони звертаються у газову контору, і на це їм, звичайно, відповідають, що у них мало людей і всі дуже зайняті, так що доведеться дуже довго чекати, але ж у вашому селі є свої зварники, кажуть вони, зверніться до них, і вони все зроблять набагато швидше. Люди змушені шукати зварника, платити йому чималеньку суму, тобто, вирішувати свою проблему самостійно. А що відбувається далі? Через кілька місяців приїжджає ціла бригада з газової контори і погрожує відключенням газу, мовляв, у вас цей прилад встановлено незаконно. Наступного дня ця скривджена людина, проклинаючи все і всіх, їде у газову контору і повторно оплачує встановлення і підключення приладу, а їй за це можуть дати якийсь папірець в руки, а можуть і не дати, а просто сказати, що вони десь там у себе зробили якусь помітку, і все тепер уже законно. Мені не зрозуміло, якщо вони палець об палець не вдарили, за що ж вони беруть гроші?

Йдемо далі. Я вже писав, що коли до них звернутися, вони вічно скаржаться, що у них мало людей і всі дуже зайняті, а тепер хочу сказати, чим ці працівнички так дуже зайняті.

А вони займаються справжнім рекетом по селах. Вибирають якесь село і цілою бандою, десь до десятка чоловік, лазять по дворах; якщо ворота замкнені, то перестрибують через огорожу і грюкають у вікна. Вишукують найменшу дрібницю, щоб оголосити господареві, що у нього якийсь там непорядок і вони мають намір відключити газ. Господар принижується, просить його не кривдити і обіцяє заплатити, скільки треба. А вже наступного ранку прибуває у газову контору і невідомо за що сплачує чималеньку суму, що вимірюється тисячами гривень. Що це, як не звичайний рекет?

В їхній організації взагалі якась напрочуд дивна арифметика. В попередні роки брат Володимир сам займався розрахунками за газ, так от, коли б він не прийшов у газову контору, йому щоразу заявляли, що на ньому висить борг на сотні гривень, який невідомо звідки взявся, бо ж він завжди розраховувався точно по лічильнику. Та вони навіть і не намагалися пояснити, що то за борг, а просто вимагали оплати, бо відключать газ. Напрочуд чуйне ставлення до клієнтів!

Через таке ставлення до себе люди ненавидять цю організацію страшенно. Та все ж платять здирникам стільки, скільки вони вимагають. Бо не вірять, що на них можна знайти управу. Краще заплатити їм і потім не боятися виходити уночі з двору, кажуть люди, бо від таких виродків чого завгодно можна чекати.

Ще хочу пару слів сказати про очільника Кельменецької газової контори. Не знаю, звідки він узявся, але це дуже брехлива, хитра і підступна людина, в якої немає у душі нічого святого. Він вважає себе царем і Богом, бо ж сидить на монопольній газовій трубі і дере три шкури з боязливих затурканих селян, яких глибоко зневажає. Поводить він себе дуже впевнено, мабуть, ділиться даниною з кимось і на місцевому рівні, і в Чернівцях. Саме такі люди, як він і його зондеркоманда, вивозили людей у Сибір за часів примусової колективізації та оббирали селян до останньої зернини під час Голодомору. Додам ще таку деталь, цей нешанований пан особисто прибув до нас на відключення газу, щоб насолодитися помстою.

Я маю таку підозру, що він не тільки старається якомога болючіше дошкулити нашій сім'ї, а ще й хоче усунути мене фізично, замаскувавши це під "нещасний випадок". Тож якщо зі мною, не дай Бог, щось трапиться, я думаю, з цієї публікації зрозуміло, де шукати замовника.

Скажу ще наостанок, що цей нелюд загнав нас у таку скруту, що далі нікуди. Зараз мама варить на електроплитці, електрика коштує дуже дорого, за місяць треба буде платити до тисячі гривень. А у нас весь місячний прибуток десь півтори тисячі гривень, це мамина пенсія. Чи можуть троє старих хворих людей за нинішніх цін прожити на 500 гривень? А прийде зима, газ відключений, для того щоб змурувати лишень одну грубку треба майже 10 тисяч гривень. Тонна вугілля минулої зими коштувала три з половиною тисячі гривень, а цього року, мабуть, буде коштувати дорожче, і для опалювання трьох кімнат в зимовий період потрібно як мінімум п’ять тон? Де нам взяти такі гроші? То що нам взимку, помирати від голоду і холоду?

P. S. Пам’ятників Шевченкові понатикано у кожній державній установі, у кожному місті чи селі. Мертвих шанувати легко. А хто захистить від голоду й холоду живого поета? Ось посилання на гумористичну збірку мого брата Володимира – http://humortrack.blogspot.com/