Фундаментальною вимогою до нових агроформувань має бути проживання на території господарювання власників або хоча б найманих керівників цих підприємств, заявив в інтерв'ю DT.UA Ярослав Гадзало, президент НААН України, академік НААН.

"У 2013 році ми провели дослідження і з'ясували, що ніхто з власників (керівників) агрохолдингів не проживає в селі. Серед власників середніх агропідприємств таких лише 30-50%, навіть щодо фермерів цей показник коливається від 70 до 95%", — розповів він.

При цьому академік підкреслив, що практика розвинених країн висуває таку вимогу до агробізнесу.

"Наприклад, у Франції іноземець може придбати до 150 га сільськогосподарської землі, але при цьому повинен отримати ще й французьку аграрну освіту. І найголовніше — проживати на території господарювання. Ось чому купівля-продаж землі у Франції досить рідкісне явище", — розповів він.

"Інституціональна теорія доводить, що тільки за умови проживання соціокультурний психотип власника, його бізнес-інтерес буде гармоніювати з потребами та інтересами сільського населення та розвитку територій. Кожен, хто хоча б раз відверто розмовляв з власниками великого аграрного бізнесу, знає, що останні не планують вести господарство тривалий час, а тим більше жити на скупленій землі. Вигідна перспективна продаж землі є не менш важливою для бізнесмена, ніж поточний прибуток від господарської діяльності", — підкреслив Гадзало.

За його даними, в українському сільському господарстві працює близько 200 агрохолдингів з середнім розміром землекористування в 56 тис. гектарів, близько 7 тисяч середніх підприємств, на одне з яких припадає трохи більше тисячі гектарів, 41 тисяча фермерів з майже 110 га на кожного і 4,2 млн особистих селянських господарств із середнім наділом 1,5 га.


За матеріалами: DT.UA