Повернути долар на позначку 20-22 гривні та не допустити наступних стрибків обіцяє президент України Петро Порошенко. Курсову нестабільність, заявив він, хтось використовує для дестабілізації в країні в умовах підготовки до підписання угоди з МВФ. Хто цей хтось, власну версію має і Валерія Гонтарева, голова Нацбанку і давня довірена особа президента. Але як і Порошенко, вона імен не називає.
Чи не вважає голова НБУ, що сама запізно зреагувала на обвал ринку, як сподівається втримати гривню далі і що хорошого може сказати тим, хто волає про допомогу зі своїми валютними кредитами, Валерія Гонтарева розказала в ексклюзивному інтерв'ю програмі ТСН.
ПРО ТЕ, ЧОМУ ПОЧАЛАСЯ ПАНІКА НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ
– Пані Валеріє, то хто і що винні в такому панічному падінні гривні: ваші неточні або пізні рішення, підступи ворогів - агентів російських спецслужб, про яких каже СБУ? Що сталося з гривнею цього тижня?
– Коли два тижні тому ми оголосили про те, що програма з МВФ повністю завершена і меморандум готовий, у нас була спільна прес-конференція міністра фінансів, голови Нацбанку і голови місії МВФ. Ми оголосили, що програма на 17,5 мільярда доларів буде затверджена уже найближчим часом. І в цей же день директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард оголосила, що програма для України на 40 мільярдів доларів розрахована на чотири роки. Однозначно, рух ринку мав бути абсолютно очікувано в позитивну сторону. Але ситуація почала дестабілізовуватися, почалися панічні настрої якраз у середовищі бізнесу. Ось чому у цей понеділок, цього тижня, для того, щоб зупинити панічні настрої на ринку, ми спеціально ввели наші нові обмежувальні адміністративні заходи.
ПРО ТЕ, ЯКИМ МАЄ БУТИ КУРС ДОЛАРА
– Із обмежувальними заходами не запізнилися?
– Ці обмежувальні заходи ми ввели ще на початку вересня минулого року, коли почалася гостра фаза війни. І ми їх до цього часу не скасовували. Кожні обмежувальні заходи, які вводимо, обмежують спекулятивну складову. Але вони завжди негативно впливають і на нормальний робочий бізнес. Тому обмежувальні заходи завжди потрібно вводити обережно. Більше того, перебуваючи під програмою МВФ, усі наші обмежувальні заходи, які ми хочемо застосувати, ми повинні узгодити з МВФ, що ми і робили. От як ринок із 25 до 34 (гривень за долар) ні на чому не обґрунтованих страхах попав, так же ми бачили, як він (курс долара) почав рухатися вниз. І точно так же, ми впевнені, спільними нашими зусиллями ми повернемо його на той рівень, який ми вважаємо близьким до фундаментального рівня. Ми, як макроекономісти, зі своєї сторони разом із МВФ подивилися і зробили всі наші прогнози – курс долара має бути між 20 і 22 гривнями.
ПРО ТЕ, КОЛИ МВФ НАДАСТЬ УКРАЇНІ КРЕДИТ
– Зараз в Києві працює місія МВФ. Черговий транш уже запізнився на два місяці. Що Вам кажуть зараз, коли можливе рішення про розширену програму?
– Насправді, ми вже підписали меморандум із МВФ. Очікуємо 11 березня засідання Ради директорів МВФ, на якому буде ухвалене рішення про виділення нам траншу. Технічно ми повністю готові. У мене немає сумнівів, що це рішення буде прийняте.
– Якщо рішення буде ухвалене 11 березня, як швидко можемо чекати на надходження грошей в Україну? Тиждень, два, місяць?
– Ні, гадаю, там уже буде йтися про кілька днів. Зазвичай, через три-чотири дні після рішення гроші надходять нам на рахунок. До того ж вони надходять для поповнення наших валютних резервів. Це якраз чудовий сигнал для стабілізації ситуації. ПРО ТЕ, ЯК ПОВЕРНУТИ ДОВІРУ ДО БАНКІВ – Фактично цією ситуацією змусили людей забрати гроші з банків. Як тепер повернути довіру до банківської системи? – Перш за все хочу сказати, що ми не починаємо реформу банківського сектору. Ми вже перебуваємо на фінішній прямій. На жаль, чимало банків (близько 40.- ред.) було виведено з ринку. Серед них – і доволі крупні банки. У нас залишиться здорова і дуже сильна банківська система. Ті банки, що залишилися, які пройшли і стрес-тести, які внесли капітал, які повністю показали прозорість свого акціонерного капіталу, то якраз це буде здорова банківська система, яку ми побачимо в найближчий час.
– Чи аналізували ситуацію: можливо, деякі банки просять у НБУ просто рефінансування для того, щоб ці кошти вивести і потім оголосити себе банкротами або ввести туди тимчасову адміністрацію?
– Справа в тому, що це все сталося до мого приходу (на посаду голови НБУ). Ми якраз і займаємося виведенням із ринку так званих зомбі-банків або банків, які відмивали гроші. І, повірте мені, дуже багато проплачених демонстрацій під Національним банком, негативна піар-активність якраз і влаштовані цими несумлінними власниками таких банків. Більше того, закон, який зараз ми будемо ухвалювати (просто в понеділок), у програмі МВФ він називається попередніми умовами. Тобто, якщо не буде ухвалений цей закон, то не запрацює наша програма (кредитування з МВФ). А цей закон якраз про відповідальність акціонерів та менеджменту. Ні в кого не вийде, вкравши у банку гроші та вивівши їх, залишитися зі своїм бізнесом. Тому будь-який банк, який сьогодні переданий у Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і за рахунок державних коштів виплачуються вкладникам гроші, звісно, ці акціонери повинні будуть за це відповісти.
ПРО ТЕРМІНОВІ ЗАХОДИ ЗАДЛЯ СТАБІЛІЗАЦІЇ СИТУАЦІЇ
– Що потрібно зробити негайно, аби стабілізувати ситуацію?
– Національний банк зі своєї сторони зробить усе можливе для обмеження можливих панічних настроїв на ринку. Але насправді найголовніше – почати справжні реформи. А це, перш за все, реформа нашого енергетичного сектора, податкова реформа, однозначно першочергова боротьба з корупцією. А від Верховної Ради ми очікуємо просто в понеділок ухвалення необхідних законів, які є попередніми умовами для програми МВФ. Насамперед, це – зміни до бюджету, закон про посилення відповідальності акціонерів і менеджменту банків. Це обов'язково треба зробити в понеділок – відкладати немає куди. Щодо уряду – вони не зможуть це зробити в один день, але в нас повинні бути чіткі програми, як ми рухаємося в цьому напрямку. І, зрозуміло, всім нам у країні потрібен мир.
