Голова Харківської обласної держадміністрації Михайло Добкін закликав "не боятися говорити про федералізацію, як про максимально прийнятний варіант децентралізації влади".
Про це він заявив у ході круглого столу "Соціально-економічні й політичні процеси в посткризовій Україні" у Харкові, пише ZN.ua.
"Федералізація дає можливість законодавчо, конституційно закріпити право території на більш широкі повноваження", - сказав Добкін.
"Якщо проводити децентралізацію в унітарній державі, то скільки повноважень на місця не давай, ухвалюється один спеціальний закон за назвою бюджет, і вся ця самостійність регіонів і децентралізація перетворюється на пшик", - заявив він.
За словами Добкіна, "федералізація – це не страх, це не сепаратизм, це не зрада державі, інша форма управління".
"Україна як унітарна держава не відбулася. А якщо не відбулася, то давайте шукати нову форму", - заявив губернатор.
Він додав, що подібне рішення не може бути ухвалене в найкоротший термін: "Цього не хоче влада, і цього не хоче опозиція. Якщо до цього йти, то потрібно йти поступово".
"У нас є чудове законодавство, яке сьогодні дозволяє в обхід Верховної Ради, через референдум, ухвалювати найважливіші для країни закони", - заявив Добкін.
Як відомо, 30 січня народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко заявив, що планує звертатися до президента Віктора Януковичу й Верховної Ради з питанням про необхідність переходу до федеративної моделі керування країною.
За такі ж конституційні зміни виступив від імені Компартії України Петро Симоненко.
При цьому радник президента Російської Федерації Сергій Глазьєв підтримав ідею глибокої федералізації України й зближення південно-східної частини країни з Митним союзом
А радник-посланник посольства Росії в Києві Андрій Воробйов узагалі заявив, що Україна неформально вже розбудовується як федерація, оскільки в низці областей створені альтернативні органи державної влади.
При цьому багато експертів та політиків, включно з екс-президентом Леонідом Кучмою, вважають федералізацію загрозою суверенітету України.
Згідно зі ст. 109 Кримінального кодексу, "публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, - караються обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк".
Якщо це робить представник влади, покарання – позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.
