Практично половина українців (49%) зізналися, що вживають нецензурну лайку, а ще 12% опитаних відзначили, що не вживають нецензурні вирази зараз, але вживали раніше.

Про це свідчать результати дослідження, проведеного Research & Branding Group.

В ході дослідження також виявилося, що чоловіки лаються більше ніж жінки (67% чоловіків проти 34% жінок). В той же час 40% українців стверджують, що ніколи не вживали нецензурних слів і зворотів.

Між тим, знають нецензурну лайку 93% українців, а не володіють нею лише 6% опитаних.

У більшості випадків, українці стикаються з нецензурними виразами на вулиці (88%), а також у робочих колективах (31%) і в колі знайомих і друзів (30%).

Головними "прикладами" у вживанні нецензурної лексики для мешканців України є близьке оточення: половина українців вказали в якості такого "прикладу" друзів і знайомих (50%), кожен третій зазначив колег по роботі (32%) або членів родини (31%) .

Між тим, дані опитування свідчить, що третина (35%) вживає нецензурну лексику лише в окремих випадках, майже стільки ж (32%) - доволі рідко. Натомість 27% зазначила, що лається доволі часто.

Головними причинами вживання нецензурних висловів українцями є: підвищення емоційності мови (48%), зняття психічної напруги (45%) або больового шоку (28%).

У той же час, кожен четвертий, коли вживає нецензурну лексику, робить це цілеспрямовано проти когось: для образи чи приниження співрозмовника (27%), для демонстрації агресії (26%).

Ще частина українців вживає нецензурну лексику з метою "самоствердження": для демонстрації зневаги до системи заборон (13%), для демонстрації належності до певного кола "своїх" (13%) або для демонстрації своєї розкутості і незалежності (13%).

Більшість тих, хто лається, визнають, що могли б відмовитися від її вживання: третина готова повністю припинити вживання нецензурної лексики (32%). У той же час 13% українців не відмовилися від лайки ніколи.

Дослідження проходило у період з 20 по 31 серпня 2013. Збір інформації проводився методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України, АР Крим, містах Київ і Севастополь. Обсяг вибіркової сукупності склав 2079 осіб.