Є в церковному календарі день, коли відбуваються дива й всілякі загадкові пригоди. Це 19 вересня, коли православна церква згадує Архістратига Михаїла, який у місті Хонех, у Фрігії, врятував від зруйнування церкву. Він повернув у протилежний бік воду, якою хотіли її затопити. Цього дня не можна перепрацьовуватися, слід казати тільки правду і допомагати убогим.
19 вересня християни святкують Михайлове чудо. Цього дня одному чоловікові уві сні явився архангел Михаїл. Він сказав, що якщо його німа донька вип’є води з джерела неподалік, зможе говорити. Так і сталося. Після цього дивовижного зцілення вся сім’я охрестилася, а новина поширилася по всьому світу. Відтоді люди вірять, що святий Михайло може творити чудеса. Треба тільки щиро помолитися і попросити в нього.
В Україні Архістратиг Михаїл є одним із найбільш шанованих святих, небесним покровителем Києва. В народній уяві святий Михайло постає славним воїном-захисником знедолених та водночас суворим суддею: він відводить душі померлих на небо і зважує на терезах їхні добрі й погані вчинки. На іконах святий топче ногами диявола, бо головна функція Архістратига – боротися з нечистю. У лівій руці він тримає зелену фінікову гілку, а в правій – спис із білою хоругвою або полум’яний меч. Тому йому підкорюються сили природи: вітер, грім, блискавка.
Цього дня треба робити добрі справи й молитися. Старі люди кажуть, що небажано мити голову, бо можна "змити розум".
Як розповів директор центру культури Буковини Микола Шкрібляк, колись на Михайлове чудо святкувань не влаштовували, намагалися уникати важкої роботи чи то в полі, чи вдома. Не можна було орати, сіяти, обмолочувати снопи, складати сіно, вирубувати капусту та інше. Гуцули вірили, що цього дня не треба ні з ким сваритися, а тим паче – проклинати когось, бо ці прокльони можуть здійснитися. (Н. Будна)
