Журналістів вже хочуть саджати за правду

Не так давно масмедіа ледь відбилися від законопроекту про наклеп, як виникла нова загроза, йдеться у сюжеті ТСН.

Перший заступник Генпрокурора Ренат Кузьмін (на фото) пропонує карати навіть за правду, яка принижує й ображає можновладців. Він удався до терміну "дифамація" (саме так називається поширення даних, які шкодять репутації, - ред.), врахував світовий досвід і навіть проконсультувався із Біблією. Якщо божественне провидіння допоможе, невигідна правда стане криміналом уже з наступного року.

ТСН зібрала приклади скандалів, які без широкого висвітлення зійшли би кривдникам з рук. Так, люди могли б і не дізнатися про побиття моделі Марії Коршунової депутатом Луганської міськради. Син нардепа-регіонала і представник впливової на Луганщині родини Роман Ландік накинувся на дівчину за відмову у залицянні. Впливовий татко обурювався на журналістів за освітлення події, але змусити замовкнути не зміг. Тож молодший Ландік з міськради перебрався до буцегарні - на три роки за хуліганство. Щоправда, з відстрочкою. З-під варти його звільнили.

Далі - скандал із тещею нардепа регіонала Вадима Колесніченка. Зіркова родичка, кажуть, залила у горло підлеглій нашатир. Суди вже кілька років переносять. Черговий має відбутися вже у вівторок, 9 квітня. Чи засудять все-таки депутатську родичку, можна буде дізнатися вже за два дні. Якщо ж, звичайно, депутати не змінять закони для ЗМІ.

Скандал довкола колишнього депутата-бютівця Віктора Лозинського взагалі залитий кров'ю. Він більше відомий як убивця селянина Олійника. Та чи засудили би його на 15 років, якби не розголос у ЗМІ? А тим часом термін убивці тихо скоротили до 10 років, і назвали його вчинок хуліганством.

Про все це й інші найрезонансніші справи за участі посадовців ви можете більше ніколи не дізнатися, якщо за дифамацію запровадять кримінальну відповідальність. Це означає, що навіть за правдиві факти, які, на думку чиновника, шкодитимуть його репутації, журналістів зможуть арештовувати. Дифамація - це публічне поширення дійсних або вигаданих відомостей, які принижують честь, гідність чи ділову репутацію громадянина або організації, зганьблення у пресі з метою вплинути на виконання ними своїх обов'язків.

"Вважаю за доцільне запропонувати... внесення статті про дифамацію до Кодексу про кримінальні проступки", - йдеться у поясненні Кузьміна у статті до профільного юридичного видання.

Кілька сторінок роздумів і чиновник доходить аж до божественної природи судової влади: "Божественна природа судової влади відзначена ще в біблійних текстах".

Наскільки далеко Біблія зайде в українське законодавство і де в законі Божому сказано про кримінальну відповідальність за правду, прокурор не розтлумачив. Нині кримінальна відповідальність за дифамацію у різних формах фігурує у законодавствах багатьох країн. Зокрема в Австрії, Бельгії, Італії, а у Південній Кореї карається аж до 7 років ув'язнення. Втім, на європейські закони - є Європейський суд.

"Якщо норма про дифамацію набуде чинності, то ЗМІ, журналісти, не зможуть повно об'єктивно повідомляти населення про те, що твориться чиновниками, посадовими особами, оскільки за це буде передбачена кримінальна відповідальність", - пояснив юрист Пейкрішвілі Мамука, який часто захищати інтереси ЗМІ в українських судах. Наприклад, за відео з мером Димитрова з Донеччини, який п'яним на смерть збив жінку на тротуарі, журналістові може світити кримінал.