Кредитні спілки видурюють в українців сотні мільйонів

Організації, які начебто легко позичають кошти, можуть стати для українців "мінним полем", куди можна потрапити у пошуках дешевих кредитів, йдеться в сюжеті "ТСН-Тижня".

В Україні нещодавно доведений до відчаю український батько влаштував мало не голлівудський кримінальний блокбастер із викраденням. Андрій Калугін захопив у заручниці працівницю кредитної спілки в Донецьку. Вимагав 50 тисяч грн кредиту, який йому тут давно пообіцяли. Переговори з чоловіком були не надто довгими, а штурм узагалі тривав кілька секунд. Спецназ звільнив працівницю фінустанови, хоча Калугін встиг порізати їй руку та обличчя. Заплакану і перелякану жінку віддали медикам. І реабілітація їй потрібна буде не лише медична, а й психологічна.

Втім, кримінальне провадження щодо злочинця переросло у ще одну справу — уже про захоплену фінансову установу, бо виявилося, що не все так просто. Злочинцеві потрібні були гроші на лікування хворого сина-інваліда. Тут, у кредитній установі "Альянс Україна" чоловіку пообіцяли дати позику розміром 50 тисяч грн, якщо він спочатку вкладе у касу свої 3,5 тисячі. Він повірив, віддав гроші, а його почали ігнорувати. Кредит не давали. Після місяця поневірянь кабінетами, доки дитина сиділа без ліків, чоловік зрозумів, що має справу з шахраями і взяв до рук ножа. Тим часом, перед очі міліції почали виходити інші жертви тих самих псевдокредиторів.

Такий розголос змусив правоохоронців діяти. Хоча досі ділки "Альянсу Україна" спокійнісінько збирали гроші просто навпроти обласної прокуратури. А ось Національна асоціація кредитних спілок стверджує, що "Альянсу Україна" серед цих організацій ніколи не було.

За останні 20 років від шахрайства та банкрутства небанківських фінансових установ, насамперед кредитних спілок та фінансових пірамід, постраждали тисячі людей. Це – "чорна діра", навіть втрати не можна точно оцінити. Одні фахівці говорять про 300 млн, інші – про 3 млрд грн.

Кредитні спілки виросли з благої ідеї добровільних кас взаємодопомоги, коли люди з одного підприємства або одного містечка роблять маленькі внески у спілку, а в скрутну хвилину беруть необхідну суму кредиту. Втім, нині вони переросли в апарат для збагачення організаторів спілки. Тут дають прості в оформлені кредити під високі відсотки – до 42 на рік. Тому спілка й сама заробляє, і дає заробити власникам депозитів – до 30 %.

Насправді ж кількість шахрайських схем зашкалює. Різні фінансові установи маскуються під кредитні спілки, заманюють вкладників, збирають гроші і зникають. Держава вдає, що контролює ситуацію, однак вкладник не має жодних гарантій. Парадокс, але контролюють лише ті фірми, які мають офіційні ліцензії. Тих, хто нахабно збирає гроші без ліцензії, ніхто не перевіряє.

За останні 6 років луснула чверть кредитних спілок. Найрезонансніші випадки сталися в Луганську, Києві та Черкасах. Усюди користувалися довірою людей та майже цілковитою відсутністю державного фінансового контролю. Тим, хто клюнув на сумнівні схеми, дуже важко повернути свої гроші. А шахрайства в цій галузі існують з обох сторін, адже приблизно кожен сьомий позичальник обдурює спілку і не повертає кредит.

Тим часом, нині в Україні майже 2 тисячі небанківських установ: кредитних спілок, страхових та фінансових компаній, недержавних пенсійних фондів, ломбардів тощо. Вони мало контрольовані, хоча там крутиться 7% з усіх грошей країни. І там велетенські можливості для зловживань. Йдучи до них, треба добряче нашорошити вуха і як слід пильнувати все.