Зайти до чужої квартири, будинку чи іншого володіння без законних підстав — це не просто побутовий конфлікт. За певних обставин такі дії можуть кваліфікуватися як порушення недоторканності житла та тягнути кримінальну відповідальність за статтею 162 Кримінального кодексу України.
Водночас сам факт того, що особа потрапила до приміщення без окремого дозволу власника, ще не означає автоматичного притягнення до кримінальної відповідальності. Для застосування статті 162 КК необхідно, щоб проникнення було саме незаконним, тобто особа не мала права чи іншої передбаченої законом підстави для входу до житла або іншого володіння.
Що вважається порушенням недоторканності житла
Відповідно до частини першої статті 162 КК України відповідальність встановлена не лише за незаконне проникнення до житла.
Ця норма охоплює:
незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи;
незаконне проведення в них огляду чи обшуку;
незаконне виселення;
інші дії, що порушують недоторканність житла громадян.
Таким чином, для ситуації, коли людина просто зайшла до чужої квартири, ключове значення має саме незаконність проникнення.
Якщо людина має законне право перебувати у відповідному приміщенні або іншу законну підставу для доступу до нього, сам факт відсутності нового чи окремо отриманого дозволу на кожне входження не означає автоматичної наявності складу кримінального правопорушення.
І навпаки, якщо особа усвідомлено проникає до житла чи іншого володіння, не маючи для цього права або іншої законної підстави, її дії за наявності всіх необхідних ознак можуть підпадати під статтю 162 КК.
Коли за проникнення до чужої квартири може бути штраф
Якщо йдеться про незаконне проникнення без кваліфікуючих обставин, відповідальність встановлюється частиною першою статті 162 КК України.
За таке кримінальне правопорушення передбачено штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до трьох років.
Для розрахунку саме розміру штрафу один неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 грн. Відповідно, штраф за частиною першою статті 162 КК становить від 850 грн до 1700 грн.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу передбачає використання суми у 17 грн у випадках, коли інші закони містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Виняток щодо застосування податкової соціальної пільги стосується кваліфікації адміністративних та кримінальних правопорушень, а не обчислення розміру штрафу. ДПС підтверджувала це правило і у 2026 році.
Водночас твердження, що за незаконне проникнення без насильства особа обов’язково сплатить саме штраф, було б неправильним.
Частина перша статті 162 КК містить альтернативні види покарання. Тому штраф є лише одним із можливих варіантів поряд із виправними роботами та обмеженням волі.
Відповідно до статті 65 КК покарання призначається у межах санкції відповідної частини статті з урахуванням ступеня тяжкості кримінального правопорушення, особи винного, а також обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання. Більш суворий вид покарання з числа передбачених законом має призначатися лише тоді, коли менш суворий буде недостатнім для виправлення особи та запобігання новим кримінальним правопорушенням.
Чи можуть посадити за звичайне незаконне проникнення
Якщо дії кваліфікуються лише за частиною першою статті 162 КК, позбавлення волі санкцією цієї норми не передбачене.
Максимально суворе покарання за частиною першою — обмеження волі на строк до трьох років.
Обмеження волі та позбавлення волі є різними видами кримінальних покарань, тому формулювання про те, що за будь-яке незаконне входження до чужої квартири можна отримати до трьох років "тюрми", юридично неправильне.
За правилами статті 12 КК кримінальним проступком є діяння, за яке передбачений штраф не більше 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше основне покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Таким чином, правопорушення, передбачене частиною першою статті 162 КК, належить до кримінальних проступків.
Коли загрожує від 2 до 5 років позбавлення волі
Значно суворіша відповідальність встановлена частиною другою статті 162 КК України.
Позбавлення волі на строк від двох до п’яти років передбачене за ті самі дії, якщо вони:
вчинені службовою особою;
вчинені із застосуванням насильства;
вчинені з погрозою застосування насильства.
Отже, якщо приватна особа незаконно проникла до чужої квартири без насильства чи погрози його застосування, сама ця обставина не дає підстав застосовувати частину другу статті 162 КК.
Але якщо незаконне проникнення супроводжувалося застосуванням насильства чи погрозою його застосування, відповідальність уже може наставати за частиною другою статті 162 КК, санкція якої передбачає виключно позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.
Так само частина друга застосовується до відповідних дій, вчинених службовою особою.
За класифікацією статті 12 КК правопорушення, за яке максимальним покаранням є позбавлення волі на строк не більше п’яти років, належить до нетяжких злочинів.
Чи має значення, що двері були відчинені
Стаття 162 КК не ставить кримінальну відповідальність у залежність виключно від способу, яким особа потрапила до приміщення.
У нормі йдеться саме про незаконне проникнення.
Тому для застосування статті 162 КК закон не встановлює обов’язкової умови у вигляді зламаного замка, вибитих дверей, пошкодженого вікна чи іншого фізичного подолання перешкод.
Водночас конкретні обставини входження мають значення для встановлення того, чи було проникнення незаконним, чи мала особа право доступу та чи усвідомлювала протиправний характер своїх дій.
Якщо під час проникнення додатково пошкоджено двері, замки, вікна або інше майно, питання відповідальності за такі дії має оцінюватися окремо залежно від фактичних обставин.
Коли увійти без дозволу все ж можна
Відсутність згоди особи, яка перебуває у житлі, не означає, що будь-яке проникнення за будь-яких обставин є незаконним.
Стаття 30 Конституції України допускає встановлений законом інший порядок проникнення до житла чи іншого володіння у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна або безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.
Спеціальні повноваження має, зокрема, поліція.
Відповідно до статті 38 Закону "Про Національну поліцію" поліцейські можуть проникнути до житла чи іншого володіння без вмотивованого рішення суду лише у невідкладних випадках, пов’язаних із рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій, безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, або припиненням кримінального правопорушення, що загрожує життю осіб у відповідному житлі чи іншому володінні. Про таке проникнення має бути складений протокол.
Окремий порядок передбачений статтею 233 Кримінального процесуального кодексу України. За загальним правилом проникнення до житла чи іншого володіння особи допускається за добровільною згодою володільця або на підставі ухвали слідчого судді, крім прямо встановлених законом невідкладних випадків.
Для приватних осіб значення може мати також стаття 39 КК України про крайню необхідність. Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, яка безпосередньо загрожує особі, правам інших людей, суспільним чи державним інтересам, якщо таку небезпеку неможливо було усунути іншими засобами та не перевищено меж крайньої необхідності.
Наприклад, правова оцінка проникнення до чужого помешкання з метою невідкладного рятування людини принципово відрізнятиметься від ситуації, коли особа свідомо заходить до чужого житла, не маючи жодного права або законної підстави.
Таким чином, вирішальне значення для відповідальності має не сам факт потрапляння до чужого житла, а незаконність проникнення та обставини, за яких воно було вчинене. Саме від цього залежить правова кваліфікація дій особи та вид покарання.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
