У 2026 році аграрії збільшать посіви гречки до 99 тис. га після суттєвого скорочення площ у попередні періоди. Тож ціни на популярну в Україні крупу, ймовірно, будуть знижуватися.
Про це розповіла головна наукова співробітниця Національного наукового центру Інститут аграрної економіки Світлана Черемісіна виданню agroportal.ua.
Площі під гречкою в Україні протягом останніх п’яти років постійно змінювалися через ситуацію на ринку та наслідки російської агресії проти України.
"Якщо у 2020 році під культурою було зібрано 84,1 тис. га, то у 2021 році площі зросли до 91,9 тис. га. Після початку повномасштабного вторгнення рф аграрії суттєво розширили посіви гречки як стратегічної культури внутрішнього споживання. Внаслідок цього у 2022 році площа досягла 121,0 тис. га, а у 2023 році — рекордних 147,9 тис. га. Однак уже у 2024 році спостерігалося різке скорочення до 90,3 тис. га, а у 2025 році — до 58,5 тис. га", — зазначила Черемісіна.
За її словами, площі під гречкою торік скоротилися порівняно з 2020 роком на 30,4%, а відносно 2021 року — на 36,3%. Причиною такого зменшення є насамперед перевиробництво у попередні роки та зниження цінової привабливості культури для аграріїв.
За оцінками Інституту аграрної економіки, у 2026 році площа збирання гречки може зрости до близько 99 тис. га, що свідчитиме про часткове відновлення інтересу виробників. Залежно від погодних умов та економічної мотивації, валовий збір гречки може коливатися від 120 до 150 тис. тонн. Найбільш імовірним є сценарій, за якого урожайність становитиме близько 13,6 ц/га, а валовий збір досягне 135 тис. тонн.
"Навіть за песимістичного сценарію очікувані обсяги виробництва залишатимуться достатніми для забезпечення внутрішніх потреб країни, що знижує ризики виникнення дефіциту гречаної крупи на внутрішньому ринку", — наголосила експертка.
Географія виробництва гречки в Україні зміщується до регіонів Полісся та Лісостепу, на які припадає понад половина загального врожаю. За підсумками 2024 року лідерами стали Рівненська, Житомирська, Хмельницька та Тернопільська області. Водночас через російську агресію, зокрема окупацію, мінування земель та безпекові ризики у прифронтових зонах, роль східних областей суттєво зменшилася. Зокрема, у Донецькій області валовий збір впав із 44,9 тис. ц у 2021 році до 11,0 тис. ц у 2024-му, а в Харківській — з 59,4 до 18,4 тис. ц. Окрім воєнних чинників, на зміну посівних зон впливають кліматичні умови: через чутливість культури до високих температур і дефіциту вологи під час цвітіння, аграрії віддають перевагу регіонам із помірним кліматом.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
