Після початку повномасштабного вторгнення використання російської музики та іншого контенту в Україні набуло не лише морального, а й правового значення, зокрема для бізнесу. У суспільстві періодично виникають скандали через звучання пісень країни-агресорки в закладах харчування, магазинах, салонах краси чи у контенті для соцмереж.
Водночас не всі розуміють, чи передбачена за такі дії реальна відповідальність. У ситуації розібрався 24 Канал.
Як зазначається, з 2022 року в Україні діє закон, який забороняє публічно виконувати, транслювати чи демонструвати фонограми та кліпи, створені громадянами країни-агресорки.
Отже, використання російської музики в закладах чи комерційному контенті можуть вважати порушенням, відповідальність за яке нестиме суб'єкт господарювання.
Розмір штрафу визначає стаття 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення – до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 гривень.
Водночас, у парламенті визнавали відсутність чітко визначених санкцій і те, що механізми потребують доопрацювання.
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звертала увагу на юридичний нюанс: чинне законодавство обмежує використання музики виконавців країни-агресорки, однак не містить чіткої заборони саме на російську мову в піснях.
Також посадовиця нагадала, що коли йдеться про можливі порушення законів про заборону культурного продукту ворожої держави, це предмет реагування органів Нацполіції.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
