Перекладала твори Байрона, Шекспіра та Міцкевича, читати навчилася у чотири роки, а в 19 написала перший підручник про історію східних народів українською мовою.
А от на думку літературознавців, головне, що потрібно пам'ятати про неї, – вона писала драми. Не просто про жінок, а з жіночої точки зору.
Сьогодні, 25 лютого, виповнюється 155 років від дня народженння відомої української письменниці Лесі Українки.
Коротка біографія
Леся Українка (справжнє ім'я – Лариса Петрівна Косач) — українська письменниця, перекладачка та культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка "Плеяда" та групи Українська соціал-демократія. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.
Писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського жіночого руху та національного відродження.
Серед мистецької спадщини – збірки поезій "На крилах пісень" (1893), "Думи і мрії" (1899), "Відгуки" (1902), поеми "Давня казка" (1893), "Одно слово" (1903), драми-поеми "Кассандра" (1901-1907), "В катакомбах" (1905), "Лісова пісня" (1911), "Камінний господар" (1912), "Бояриня" (1913).
Цікаві факти про Лесю Українку
• У дитинстві Леся була найбільш близька зі старшим братом Михайлом. У них навіть було спільне ім’я, яким їх називали в родинному колі – “Мишолосіє”.
• Леся почала читати дуже рано – у 4 роки, а в дев’ятирічному віці написала свій перший вірш.
• Вона не ходила до школи, бо її мати не хотіла російського впливу на свою доньку. Її освітою опікувалися родичі і приватні педагоги.
• Письменниця вміла грати на фортепіано. Спочатку її навчала тітка Олена, а потім дружина Миколи Лисенка – піаністка Ольга Липська.
• У 19 років письменниця написала перший підручник про історію східних народів українською мовою. Михайло Драгоманов допомагав їй у створенні “Стародавньої історії східних народів”. Зокрема він давав їй методичні рекомендації, надсилав праці із цієї теми німецьких і французьких авторів.
• Псевдонім "Українка" у її творчості з’явився не просто так. Є дві версії походження. За першою, таким псевдонімом письменниця вкотре підкреслювала свою політичну позицію та прославляла рух за незалежність. За іншою версією, воза запозичила псевдонім у дядька та за сумісництвом відомого українського діяча – Михайла Драгоманова. Він мав багато прізвиськ, серед яких і "українець". Уперше поетеса використала псевдонім у віці 13 років. До речі, попри те, що письменницю звали Лариса, у сім’ї її лагідно називали Лесею.
• Леся Українка перекладала твори Байрона, Шекспіра, Міцкевича, Гюго, Гейне, Гомера.
• Мисткиня добре малювала. Вона любила зображувати море. Відомо, що збереглася лише одна її картина – “Мати й дитина”.
• Поетеса висловлювалася щодо росіян. Вона вважала, що “братні народи” є “просто сусідам”, які не мають спільних інтересів і їхнє майбутнє – жити окремо.
• Половину життя за Лесею стежила поліція. З 23 років за нею почали таємно наглядати через активну громадянську позицію та зв’язки з особливо небезпечними політичними емігрантами, серед яких був і її улюблений дядько Драгоманов. Також її тримали "під прицілом" за прихильність ідей української незалежності та соціально-демократичного руху. Через постійні підозри з боку правоохоронних органів її навіть відсторонили від роботи в бібліотеці товариства "Просвіта".
• Іван Франко називав Лесю “єдиним мужчиною в нашому письменстві”.
• Похорон письменниці проходив під наглядом жандармів. Влада боялася, що ця подія перетвориться на український мітинг. Людей було так багато, що довелося зупинити рух трамваїв. Труну Лесі Українки несли 6 жінок: її подруги та відомі українські діячки.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
