На початку п’ятого року повномасштабного вторгнення Україна стикається з новими системними викликами: зміною структури міжнародної допомоги через паузу з боку США, наслідками масованих ударів по енергетиці та демографічною кризою.
Про це йдеться в матеріалі ВВС.
У січні 2026 року минуло 1418 днів від початку повномасштабної російської агресії. Статистично цей етап війни в Україні вже триває довше за період бойових дій Другої світової війни на території колишнього СРСР.
Інформація про загальну кількість втрат Сил оборони залишається закритою, однак на початку 2026 року президент України озвучив оновлені дані щодо загиблих:
"В Україні офіційно кількість солдатів, які загинули на полі бою — як професійних, так і призовників — становить 55 тисяч", — заявив Володимир Зеленський, додавши, що велика кількість військових вважаються зниклими безвісти.
Водночас, за оцінками вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), втрати російської армії (загиблі, поранені та зниклі безвісти) сягають майже 1,2 мільйона осіб.
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, у 2025 році зафіксовано суттєве зростання втрат серед мирного населення. Загальна кількість загиблих і поранених торік зросла на 31% порівняно з 2024 роком. ООН підтверджує 15 172 смерті цивільних від лютого 2022 року (без урахування окупованих територій).
"Наш моніторинг показує, що це зростання було зумовлене не лише інтенсифікацією бойових дій уздовж лінії фронту, а й більшим застосуванням далекобійної зброї, через що цивільні особи по всій країні стикаються з підвищеним ризиком", — пояснила голова місії ООН Даніель Белль.
Найважча зима для українців
Четверта воєнна зима відзначилася не лише сильними морозами, а й цілеспрямованими ударами РФ по об’єктах теплозабезпечення та газовидобутку. Наприкінці січня у Києві тисячі будинків залишилися без базових послуг.
"Більшість із них — ті, які вже двічі під’єднали або намагалися під’єднати до теплопостачання після обстрілів 9 та 20 січня", — коментував ситуацію мер Києва Віталій Кличко.
Ситуація в енергетиці безпосередньо стримує економічне відновлення країни.
"Без енергодефіциту наш прогноз (росту реального ВВП у 2025 році) становив би не 1,8%, а 2,2%", — зазначив голова Національного банку України Андрій Пишний.
За даними УВКБ ООН, за кордоном перебувають 5,9 млн українців, ще 3,7 млн є внутрішньо переміщеними особами. Експерти попереджають, що інфраструктурні проблеми можуть спровокувати повторний виїзд людей, які раніше повернулися додому.
"Після чотирьох років війни однієї лише стійкості вже недостатньо, щоб родини протрималися ще одну зиму з відключеннями електроенергії та морозами. Без сталої підтримки енергетичні перебої можуть знову змусити сім’ї залишити свої домівки", — заявила Генеральна директорка Міжнародної організації з міграції Емі Поуп.
Згортання допомоги США та роль Європи
Згідно з даними Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel), на початку 2025 року американська підтримка України скоротилася на 99%. Фінансовий тягар перебрав на себе Європейський Союз та окремі країни Європи, зокрема Німеччина, яка надала 9 млрд євро військової допомоги за рік.
"У 2025 році ці кошти (від міжнародних партнерів) дали змогу повністю забезпечити ключові соціально-гуманітарні видатки: пенсійні виплати, заробітні плати працівників… Це дозволило спрямувати всі внутрішні фінансові ресурси на сектор безпеки й оборони", — пояснив міністр фінансів Сергій Марченко.
Чи готові українці далі до опору
Попри системні труднощі, опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) фіксує стабільність настроїв: 65% українців заявляють про готовність терпіти війну стільки, скільки буде потрібно.
"Ми не спостерігаємо зростання підтримки „миру на будь-яких умовах“. Навпаки, ми бачимо, що серед більшості населення зберігається воля до продовження опору, а також більшість (близько 80% — ред.) підтримують завдання ударів по Росії", — підсумував виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Що каже Зеленський
До слова, у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії президент України Володимир Зеленський звернувся до громадян із відеозверненням, у якому підбив підсумки чотирьох років протистояння.
Глава держави наголосив, що початковий план президента РФ Володимир Путін "взяти Київ за три дні" провалився. За його словами, Україна зберегла незалежність і державність, а російське керівництво не досягло поставлених цілей.
Президент підкреслив, що за цим результатом стоїть стійкість мільйонів українців, їхня відвага та багаторічна боротьба. Водночас він заявив, що Україна прагне завершення війни та справедливого миру, однак не погодиться на умови, які можуть поставити під загрозу існування держави.
Зеленський також зазначив, що перед кожним раундом перемовин українська делегація отримує чіткі директиви, а ключовим принципом залишається збереження національних інтересів і реальних гарантій безпеки.
Чого хоче Путін на п’ятий рік війни
Нагадаємо, аналітики Інститут вивчення війни раніше повідомляли, що російське керівництво використовує державні свята та публічні заходи для підготовки суспільства до можливих нових мобілізаційних кроків.
Зокрема, 23 лютого президент РФ Володимир Путін під час церемонії нагородження наголошував на "відповідальності" військових і всіх громадян за майбутнє країни. В ISW вважають, що така риторика може бути спробою сформувати у населення сприйняття додаткових жертв як необхідних для продовження війни.
Того ж дня заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв публічно заявив про "ціну перемоги" та необхідність берегти військових, що аналітики розцінили як спробу зменшити потенційне невдоволення через можливі нові призови.
За оцінками експертів, такі заяви свідчать про намагання Кремля поступово нормалізувати тему втрат і підготувати суспільство до подальших мобілізаційних рішень.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
