Нинішню зиму не просто так називають найскладнішою в історії України – до аномальних морозів додались також варварські російські обстріли, які залишають людей без електроенергії та опалення. Втім, наша країна переживає подібний катаклізм не вперше.
Про найлютіші зими, які зафіксували історики, розповіла у своєму Facebook користувачка Світлана Чемісова. А підприємець Олександр Соколовський додав до її допису фотографії тих зимових днів, пише OBOZ.UA.
Зима 1928–1929 років – "Великий мороз"
Ті дні називають найсуворішою зимою ХХ століття в Україні. На Лівобережжі температури падали до −40…−42 °C. Холод прийшов ще восени 1928 року й не відступав аж до квітня 1929-го.
Тривалі морози −35…−40 °C знищили сади та посіви, а річки тоді замерзли наскрізь. Дніпро повністю став, кригою скувало навіть Азовське й Чорне моря. В Одесі лід був настільки міцним, що витримував вантажний транспорт, а в Криму замети сягали людського зросту заввишки.
Рух транспорту майже зупинився, гинула худоба, люди обігрівалися всім, що можна було спалити. Через величезні замети залізничне сполучення між містами переривалося на тижні – навіть паротяги не могли прорватися крізь крижані маси.
Саме після цієї зими в радянській Україні почали переглядати будівельні норми та вимоги до теплоізоляції, адже стара інфраструктура виявилася неготовою до таких екстремальних умов.
Зима 1941–1942 років – холод війни
Той сезон увійшов в історію під назвою "Генерал Мороз". Він став одним із вирішальних, але водночас найжорстокіших чинників Другої світової війни. Серйозне похолодання розпочалося вже в листопаді, а в грудні та січні температура стабільно трималася на рівні −30…−35 °C, інколи опускаючись ще нижче.
Техніка у ті дні не витримувала: мастила замерзали, метал ставав ламким, двигуни заводили лише розпалюючи багаття під ними. Нестача пального, теплого одягу та їжі зробила мороз таким самим смертельним ворогом, як і бойові дії. Люди в зруйнованих містах змушені були палити меблі, книжки та паркани, щоб вижити.
В окупованих Харкові та Києві тисячі гинули не від куль, а від холоду й голоду. Для Харкова ця зима стала одним із найтрагічніших періодів – населення міста скоротилося в рази. Та зима показала, що мороз може бути не менш руйнівним, ніж зброя.
Зима 1953–1954 років – рекордні снігопади
Тоді в Україні випала небачена кількість снігу. Сніговий покрив утримувався понад 100 днів, а товщина льоду на Дніпрі дозволяла рух важкої техніки. Замети заввишки в кілька метрів повністю блокували дороги. В деяких місцях люди змушені були прокопували тунелі, щоб вибратися з домівок. Залізничне й автомобільне сполучення зупинялося на тижні, для розчищення залучали військових і спецтехніку.
Морози до −30 °C ускладнювали роботи та становили загрозу для життя. Чимало віддалених сіл надовго залишалися без зв’язку зі світом, тож доводилося організовувати спеціальні доставки продуктів і ліків. Та зима стала наочним прикладом того, як природа перевіряє міцність інфраструктури й суспільства.
Зима 1969–1970 років – крижаний панцир
Тодішня зима запам’яталася не стільки морозами, скільки поєднанням снігу, вологи та різких перепадів температур. Часті відлиги змінювалися раптовими холодами, через це на дорогах всюди утворювався товстий шар криги. Дерева та лінії електропередач не витримували ваги льоду – обриви залишали цілі області без світла на тижні. Дороги вкривалися "скляним" льодом, що майже повністю паралізувало рух.
Зима 1978–1979 років – хуртовини століття
Те, що відбувалось тоді, стали називати "новорічним апокаліпсисом". У переддень Нового року температура за одну добу впала з +3…+5 °C до −30 °C. На півночі та сході України фіксували −35…−38 °C.
Мокрий сніг миттєво замерзав, перетворюючи дороги та залізничні колії на суцільний лід. Звичайна техніка була безсилою, тож для розчищення використовували армійські машини і навіть танки. Системи опалення не витримували навантажень: лопалися труби, люди грілися біля газових плит або збиралися всією родиною в одній кімнаті.
Зима 1986–1987 років – остання "велика" зима СРСР
Стабільні холоди тоді тримались незвично довго. Морози фіксували з грудня до березня, у багатьох регіонах температури доходили до −34 °C. Так у січні в Києві зафіксували −32 °C, а висота снігу стала рекордною для другої половини ХХ століття.
Для школярів це означало вимушені канікули, а для комунальних служб – справжній екзамен на витривалість. Водогони й системи опалення масово виходили з ладу, оголюючи слабкі місця інфраструктури.
Зима 2005–2006 років – Алчевська трагедія
Цей сезон став трагічним прикладом того, чим загрожує мороз застарілим мережам. У січні 2006 року, під час морозів −30…−35 °C, в Алчевську Луганської області сталася масштабна аварія: система опалення повністю замерзла й розірвалася. Понад 60 тисяч людей залишилися в крижаних квартирах. Подія стала серйозним сигналом для всієї країни щодо необхідності модернізації теплових систем.
Зима 2011–2012 років – сучасна "арктика"
Після кількох м’яких сезонів ця зима стала справжнім шоком. У першій половині лютого температура в багатьох регіонах опустилася до −30…−33 °C, а в Криму фіксували −25 °C. Чорне море біля Одеси й кримського узбережжя знову вкрилося кригою – тороси тягнулися на сотні метрів, судноплавство зупинилося.
По всій країні запровадили надзвичайні канікули для школярів, які тривали майже два тижні. Енергосистема працювала на межі можливостей, і саме тоді заговорили про нагальну потребу в оновленні тепломереж.
Після кількох м’яких сезонів ця зима стала справжнім шоком. У першій половині лютого температура в багатьох регіонах опустилася до −30…−33 °C, а в Криму фіксували −25 °C. Чорне море біля Одеси й кримського узбережжя знову вкрилося кригою – тороси тягнулися на сотні метрів, судноплавство зупинилося.
По всій країні запровадили надзвичайні канікули для школярів, які тривали майже два тижні. Енергосистема працювала на межі можливостей, і саме тоді заговорили про нагальну потребу в оновленні тепломереж.
Зима 2012–2013 років — березневий сніговий колапс
Хоч сама зима тоді була відносно м’якою, її завершення стало безпрецедентним. 22–23 березня 2013 року за добу випала місячна норма снігу. Київ і західні області фактично зупинилися: трамваї застрягали в заметах, люди добиралися додому на лижах, а траси перетворилися на багатокілометрові затори. Втім, українці у ті дні проявляли дивовижне вміння приходити одне одному на допомогу – разом витягували авто з кучугур та ділилися гарячим чаєм.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
