Фото: Генштаб ЗСУ
Співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін констатує, що Україна знову асиметрично змінила правила війни. За його словами, українська стратегія демонструє, як технологічно просунута, але ресурсно обмежена країна може ефективно протистояти противнику з багаторазовою перевагою.
Свою думку фахівець опублікував у виданні NV.
Далі публікуємо текст автора:
"Українська війна — найнестандартніша війна в історії, напевно. Бо 2-а армія світу 4-й рік жорстко бита 21-ю армією світу. Це не вихваляння. Їх більше, у них більше ресурсів, у них потужніша економіка, ВПК.
А ми — креативніші. І вже маємо чимало перемог, що змінили перебіг війни. Починаючи із застосування дронів, що зупинили танкові колони під Києвом, продовжуючи завданням нищівного удару "непереможному" чорноморському флоту та звільнення від нього акваторії. Завдання непоправної шкоди російській економіці через регулярну зупинку авіасполучення. А тепер ще й знищення "святая святих" російської економіки — нафтового сектору.
За період 2024−2025 років українські сили здійснили понад 100 підтверджених ударів по російській нафтовій інфраструктурі, з яких детально з колегами ми вивчили 75 найбільш значущих кейсів.
В умовах штучних обмежень на використання західної зброї по території Росії, Україна створила власну модель асиметричної війни, яка може увійти до підручників військової стратегії XXI століття. Картина вражає своєю диспропорцією.
Витрати України:
— Середня вартість одного дрона далекої дії (типу Beaver/Lyutyi): $50 тис-$200 тис.
— Середня вартість однієї атаки: $0,05−2 млн (1−10 дронів).
— Загальні витрати на кампанію (дуже грубо): $50−200 млн.
Збитки для Росії (ми просумували збитки по кожному об'єкту):
— Прямі втрати: $1−1,5 млрд.
— Мультиплікативний ефект: не менше $10−20 млрд.
— Зниження нафтопереробки: 540−900 тисяч барелів на день (10−17% від загальної потужності).
— Вплив на ВВП Росії: 0,5−1% (~$10−20 млрд від прогнозованого ВВП у $2 трлн).
Співвідношення ефективності (наші витрати і втрати ворога): 1:50−1,000.
Це найкрутіша інвестиція! Це означає, що кожен долар, вкладений Україною в далекобійні дрони, приносить від $50 до $1,000 збитків російській економіці.
В окремих випадках, таких як удари по Астраханському газовому заводу, співвідношення досягає 1:7800.
Стратегічні цілі та їхнє ураження
Українська кампанія сфокусована на трьох ключових елементах:
1. НПЗ — уражено понад 30 заводів, включаючи найбільші: Волгоградський (300 тис. барелів/день), Рязанський (340 тис.), Омський (442 тис.)
2. Експортні термінали — удари по Усть-Лузі, Новоросійську, Приморську порушили експортні потоки на 10−20%.
3. Нафтосховища — понад 50 об'єктів, критичних для військової логістики.
Мультиплікативний ефект: ланцюгова реакція в економіці. Прямі руйнування — лише вершина айсберга. Реальна шкода проявляється у:
— Зростанні внутрішніх цін на пальне: 10−20%, що б'є по всіх секторах економіки.
— Дефіциті бюджету: втрати нафтогазових доходів поглиблюють дефіцит, що досяг 1,7% ВВП у 2025 році
— Логістичному колапсі: порушення постачання пального для армії в прифронтових регіонах
— Санкційному тиску: неможливість повноцінного відновлення через відсутність західних технологій.
Якщо Україна збереже поточну інтенсивність ударів (8−10 атак на місяць), а вона їх збереже;) до кінця року очікуються наступні наслідки:
1. Для нафтового сектора Росії:
— Зниження переробки на 25−30% (1,3−1,6 млн барелів/день).
— Критичний дефіцит пального в 15−20 регіонах.
— Повна зупинка 5−7 великих НПЗ через неможливість ремонту.
— Падіння експорту нафтопродуктів на 30−40%.
2. Для російської економіки:
— Втрати бюджету: додаткові $15−25 млрд (сукупно до 2% ВВП).
— Інфляція: прискорення до 15−20% через паливну кризу (а з нею зростання облікової ставки і вартості кредитів для економіки.)
— Скорочення ВВП: додаткові 1,5−2,5% падіння.
— Дефіцит бюджету: зростання до 5−6% ВВП.
3. Соціальні наслідки:
— Паливна криза (вже почалась): черги на АЗС у 30−40 регіонах.
— Зростання невдоволення: протести в промислових регіонах через зупинку підприємств (ще рано).
— Електоральний вплив: падіння підтримки війни з 70% до 45−50% через економічні труднощі (а їм це не все одно).
— Міграція: посилення відтоку кваліфікованих кадрів.
4. Військові наслідки:
— Дефіцит пального на фронті: скорочення інтенсивності операцій.
— Логістичний колапс: неможливість забезпечення угруповань на відстані >200 км від залізниць.
— Пріоритизація: перерозподіл пального з цивільного сектора на військові потреби, що посилить соціальне напруження.
— Зниження мобільності: скорочення використання автомобілів та бронетехніки через дефіцит пального.
Що важливо — Україна не зупиняється на досягнутому. У найближчий час очікується розгортання:
— Модернізованої ракети Нептун зі збільшеною дальністю.
— Ракети Фламінго — дальність до 3,000 км, бойова частина ~1 тони.
Це означає, що під ударом опиняться об'єкти в глибокому тилу Росії, включаючи родовища Західного Сибіру — серце російського нафтовидобутку.
При ураженні цих об'єктів:
— Падіння видобутку на 15−20% (1,5−2 млн барелів/день).
— Критичне падіння експортних надходжень на $30−40 млрд/рік.
— Технологічний колапс через неможливість обслуговування без західного обладнання.
Тому будемо точно бити!
Українська стратегія демонструє, як технологічно просунута (так, це вже ми), але ресурсно обмежена країна, може ефективно протистояти противнику з багаторазовою перевагою.
При інвестиціях менше $200 млн Україна завдала збитків у $10−20 млрд критично важливому сектору російської економіки.
До кінця 2025 року, при збереженні інтенсивності ударів, сукупні втрати російської економіки можуть досягти $35−45 млрд, що еквівалентно 2−2,5% ВВП.
Це не просто тактичний успіх — це стратегічне виснаження противника, що підриває його здатність фінансувати і вести тривалу війну.
В умовах, коли нафтогазові доходи становлять 30−40% російського бюджету, кожен уражений НПЗ — це удар по військовому потенціалу агресора.
Паливна криза, що насувається, може стати тим фактором, який змусить Кремль переглянути свої військові амбіції.
Асиметрична війна України доводить: у XXI столітті Давид може не лише протистояти Голіафу, але й систематично руйнувати економічний фундамент його військової машини, створюючи передумови для внутрішньої дестабілізації агресора", - підсумовує Анатолій Амелін.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
