Слово "жарко" — це псевдоросіянізм. Це слово, як і "жара", "жарити", "жаркий", є у старих словниках, воно українське.
Про це розповідає на своїй фб-сторінці філологиня, літредакторка Ольга Васильєва, пише molbuk.ua
Сучасний тлумачний теж його фіксує: ЖАРКО — про високу температуру повітря.
Кажуть, що моряки, повернувшись з Африки і навіть з екватора, говорили, що там не так жарко, як тут в Одесі. (Леся Українка)
При цьому лексеми СПЕКОТНО немає в старих словниках, натомість є СПЕЧНО.
Звідки і коли взялося "спекотно", сказати складно, зазначає філологиня. Але навіть у сучасних словниках подається тільки прикметник "спекотний", так само, як і "спекотливий" ("спекотливо" теж немає). Ті, для кого українська мова рідна, майже ніколи не кажуть "спекотно" — вони кажуть "жарко". Так завжди було і буде.
Російсько-український академічний словник 1924–33 рр. (А. Кримський, С. Єфремов) російське "жарко" перекладає українською "гаряче, жарко" (не "спекотно").
Словник Грінченка фіксує "жарко" і "спечно" (не "спекотно"): Спечно нар. Жарко, душно (на дворѣ).
І чергування к/ч цілком логічне, бо "спечно" — від "спека", а не від "спекота" (як і "безпечно" — від "безпека").
"Але я таки знайшла слово "спекотно" в одному словнику: ВТС (Великий тлумачний словник, 2005 р.). Воно теж хай собі живе, хоч і утворене від "спекоти".
Отже, не біймося мови, вживаймо всі три слова: жарко, спечно, спекотно, - радить Ольга Васильєва.
Раніше філологиня розповідала, чи доречно вживати слова "пан", "пані".
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
