На 19 квітня випадає шостий день Страсного тижня – Страсна субота або Велика субота. Також церква вшановує преподобного Іоана Дальнопечерника, мучеників Феони, Христофора та Антоніна, святителя Георгія – єпископа Антіохійського; святителя Трифона – патріарха Константинопольського.
Про це пише Liga.net.
Велика субота - день, коли церква згадує, як Ісуса поклали у труну. Цього дня завершується пасхальне тридення. У церквах після обіду вже святять великодні кошики й готуються зустрічати свято.
Преподобний Іоан Дальнопечерник - чернець, який оселився в обителі в палестинській пустелі недалеко Єрусалима. За свої чернечі подвиги отримав сан ієрея.
Святі мученики Феона, Христофор та Антонін були воїнами імператора Діоклетіана. Юнаки бачили тортури християн, а ставши свідками страти великомученика Георгія, самі увірували у Христа й оголосили імператору, що вони також християни. Святих після тортур спалили. Це сталося близько 303 року.
Святий Георгій з юності прийняв чернецтво. Пізніше був поставлений єпископом у місті Антіохія Пісідійська. Виступав проти іконоборства. За відмову прибрати ікони, за наказом імператора Лева Вірменина, був ув’язнений і відправлений у заслання. Це сталося на початку дев’ятого століття.
Святитель Трифон був ченцем у десятому столітті. Був поставлений патріархом Константинопольським, через своє бездоганне благовірне чернече життя. Пізніше обманом був знятий з престолу. Тоді чернець повернувся у свій монастир і пробув там до кінця життя.
Іменини та день ангела 19 квітня
За церковним календарем в Україні 19 квітня відзначають іменини Івана, Трифона та Григорія.
Іван з івриту означає "Божа милість".
Трифон походить з давньогрецької мови й означає "той, що живе у розкоші".
Григорій із грецької перекладалось як "той, що не спить", пізніше трактувалося як "уважний" або "зосереджений".
Народні традиції й прикмети на Страсну суботу
У Велику суботу активно готуються до Великодня. Печуть паски, фарбують яйця та збирають кошики до церкви.
Серед народних звичаїв на українських землях був обряд розпалювання вогню. Молодь збиралася на пагорбі за селом і там розпалювала вогнище, щоб його було видно будь-кому у селі, а краще й з сусідніх сіл також. У вогонь збирали й обламували сухе гілля.
У ніч з суботи на неділю підтримували світло у хатах протягом цілої ночі. Старші люди взагалі не лягали спати, а йшли на нічне богослужіння до храму, так вшановували час воскресіння Ісуса з мертвих.
Обов’язково із собою брали крашанки, якими будуть обмінюватися з тими, кого зустрінуть по дорозі. Збереглося кілька прикмет на Велику суботу:
якщо день сонячний і погожий, усе літо буде таким;
якщо день похмурий – чекати й дощового літа.
Не спати всю ніч у суботу теж вважалося хорошим знаком, що принесе удачу на цілий рік. А якщо цього дня просити вибачення за свої помилки – щастя буде в усієї родини.
Що не можна робити 19 квітня
У Велику суботу категорично заборонено:
порушувати піст перед Великоднем;
їсти рибу;
пити алкоголь;
розважатися й голосно слухати музику;
сваритися та злословити;
сердитися й згадувати образи.
Поганим у Страсний тиждень вважається позичати гроші. Слід допомагати в цей день близьким, подавати милостиню, проводити час у тиші й спокої.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
