Одним з найпоширеніших джерел походження українських прізвищ є їхнє утворення від чоловічих імен. Це обумовлено історично тим, що українці здебільшого не мали прізвищ, а народжуючи дітей, давали прізвище від імені батька. Про це пише видання "Телеграф".
Так і з'являлись звичні нам Степаненки, Григорчуки, Василенки. Проте, як зазначає мовознавець Василь Ірклієвський, прізвища могли утворюватись численну кількість разів так, що від початкового імені не залишалось сліду.
Одна з причин — значне скорочення імен, коли Григорій ставав Григом, Грегом, утворюючи прізвища Гричко, Рак, Рачко та інші.
Ба більше, мовознавець зазначає, що саме від цього імені утворилось понад 640 українських прізвищ.
Наведені приклади нівелюють всі сумніви.
- Григорій або Грегорій: Грег — Грега, Грига, Крига; Грег — Крех, Крих, Крихта; Грега — Рега, Регалюк, Регелюк; Грига —Рига, Рог, Рогаль, Рогальський; Грег — Григ, Грик, Крик, Крук; Грик — Грин, Грип; Грин — Крин, Криник, Криниця (хоч останній міг бути псевдонімом); Грин — Хрин, Хрін; Грик — Рик, Ричко; Грир — Гричко, Ричко; Грип — Грипко, Хриnпко; Гриш — Гриша, Груша, Грушевський; Грик — Гричко, Гричка, Брик, Бричка; Гриш — Бриж; Грига — Грида, Груда, Руда, Рудан, Руданський; Руда —тРудницький; Руда — Рудик, Рудницький. (щоправда, Рудницький міг постати від рудні. Але сама руда повинна була мати своє джерело в назві. Науковці припускають, що основою став якийсь Руда). Грин — Гренко, Бренко; Гриш —тГриша, Грижа; Грик — Грицай, Арицай; Гриш — Гришко, Ришко, Рижко; Ришко — Решко, Рошко, Рожко; Рошко — Рошка; Ришко — Ричко, Речко, Рачко; Грик — Гричко, Ричко, Речко, Рачко; Грик — Рик, Рак, Рачко.
- Дмитро — Дмитрик, Митик, Мотик, Мотика.
- Євстафій — Стах, Стех, Стешко, Стежко, Стежка.
- Захарій — Захар, Сакар, Сокор, Сокира; Сакар — Сакира, Сокира; Захар — Загар, Загор, Загора, Загорак; Загора — Загура; Захар — Сахар, Сухар; Сахар — Шахар, Чахар, Чагар.
- Іван — Ван, Вай, Вой, Войда, Войта, Войтик; Войда, Вайда; Вай — Вайда.
- Конон — Конь, Кінь, Конега, Конюга; Конь — Кінь, Конюра.
- Кузьма — Кузма, Куцма, Кучма, Кушма.
- Лука — Лока, Локша; Лука — Лукша, Локша.
- Микола — Микойда, Макойда, Макоїд, Микола — Микула, Микус, Макус, Макух, Макуха; Микула — Кула, Куликуликовський; Микула — Микули, Кулик, Куль, Кульчицький; Кула — Кулак, Кулаковський; Микола — Коликоликовський, Куликовський; Кула — Кулеш, Кулиш, Куліш, Кулішевський; Микола — Миколас, Клас, Клос, Колос, Колосівський; Клос — Клюс, Клюц, Ключ, Ключевський; Ключ — Ключко, Ключковський.
- Михайло — Михаль, Мигаль.
- Назар — Носар.
- Павло — Павлик, Павик, Павук, Павучок; Павлик, Павлих, Палеха, Палешак; Павлик — Павлишак, Палешак.
- Петро — Петрій, Педрій, Педерій, Передрій, Передерій.
- Роман — Ромас, Ремез.
- Сава — Саба, Шаба, Шебель, Щебель, Щабель; Саба — Сабаль, Шабаль, Щебель. Щабель.
- Степан — Степ, Степа, Ступа.
- Хома — Хомет, Хомут; Хома, Хомар, Комар, Комаринський; Хома — Хомак, Хом'як.
- Яков — Яковко, Ковік, Ковінко, Ковінько, Ковінька.
Мовознавці наголошують, що навіть такі прізвища, як Гризодуб, Давосир та подібні, це не були ті особи, які гризли дуби чи давили сир, та не мали лише козацьке чи народне походження. Вони здебільшого утворились від поєднання імен Григорій+Давид чи Григорій+Демид, Давид+Сидір.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
