В Україні фальшиві гривні можна купити за лічені хвилини, їх можуть доставити "Новою поштою" або заховати недалеко від вашого будинку. І хоч за такий "заробіток" загрожує до семи років в'язниці, це не зупиняє фальшивомонетників. Підробки збувають у магазинах, транспорті та навіть через термінали.

Про те, як працює ринок фальшивих грошей в Україні, і що робити, щоб не стати жертвою, йдеться в матеріалі OBOZREVATEL.



Більшість фальшивомонетників перебуває всередині країни. Виробляти гривні поза Україною та перевозити їх через кордон просто невигідно. Адже якщо долари підробляють у будь-якій точці світу, то українська валюта цікава лише жителям нашої держави.

Для виробництва потрібні кліше, якісний спеціальний папір, обладнання для друку та імітації заходів захисту. А ще ціла система збуту, але про це пізніше. Наприклад, трохи більше ніж місяць тому СБУ в Київській області затримала групу іноземців, яка роками друкувала гроші для українців. І робили це на якісному папері, змогли сфальсифікувати навіть кілька захисних елементів, а готові купюри навчилися штучно старити.



Якщо така купюра потрапить у руки банківського касира, він щонайменше вважатиме її сумнівною і відправить на експертизу в Нацбанк. А ось, наприклад, продавці в звичайних магазинах або водії маршруток навряд чи зможуть відрізнити якісну підробку від справжньої купюри.

"Система захисту гривні перебуває на високому рівні і відповідає системам захисту провідних валют світу. Українська гривня має сучасні інноваційні елементи захисту, які дозволяють просто перевірити справжність банкноти візуально і на дотик. Потрібно тільки знати, на що звертати увагу", – розповів заступник голови Національного банку Олексій Шабан. І головне тут: щоб перевірити купюру, недостатньо розглянути її проти світла, потрібно знати, на які елементи захисту варто звернути увагу.

В НБУ кажуть, що в Україні виявляють значно менше фальшивок, ніж, наприклад, у країнах ЄС. Проте доступ до підроблених банкнот є практично в будь-якого користувача інтернету. У месенджерах працюють десятки закритих груп, а в анонімних Telegram-каналах можна ознайомитися і з якістю фальшивок, і з умовами доставлення.

У мережі Darknet є навіть відомі у вузьких колах майданчики, які контролюють якість товару і гарантують його доставлення. Продавці обіцяють, що їхню підробку "їдять" навіть термінали. Мовляв, на купюрах присутні орловський друк, прес, водяні знаки, ультрафіолетові знаки, лазерне гравіювання і навіть магнітна стрічка.

Ціна фальшивої купюри – 30-40% від номіналу. Гроші беруть на гаманець EASYPAY, а доставляють або скарбами у великих містах (коли купюри ховають просто на вулиці, а потім надсилають фотографію і позначку на карті, де можна знайти товар), або через відділення "Нової пошти" у будь-яку точку країни.



Що цікаво, "Нова пошта" не перевіряє і не зобов'язана перевіряти, що відправляють її клієнти. Якщо все правильно упаковано, продивлятися посилку ніхто не буде. Відразу ж після доставлення продавці на бажанням можуть надіслати інструкцію, де можна збути фальшиву готівку.

У розмові з OBOZREVATEL продавець фальшивок назвав такі варіанти:

магазини;

супермаркети;

ринки;

покупка товарів з рук (наприклад, через OLX).

А ось із терміналами складніше. Тут потрібно дотримуватися заходів безпеки: найчастіше камери є не тільки на самих терміналах, а й у залах, де вони розміщені. Тому тут доведеться "шифруватися", інакше поліція зможе визначити власника фальшивок за допомогою зібраних відеоматеріалів. Крім того, шанс, що термінал "з'їсть" фальшивку, дуже невеликий.

Як не стати жертвою обману?

Навряд чи українці масово вивчають особливості національної валюти. Але, наприклад, на купюрі в 200 грн є відразу 8 елементів захисту, кожен з яких повторити вкрай складно.

Так, на кожній купюрі є повністю занурена в папір захисна стрічка, чіткі мікротексти, які можна прочитати за допомогою збільшувального скла, а ще квітка лілії, яка змінює колір під час зміни кута огляду банкноти.

Детальніше з усіма елементами захисту можна ознайомитися за допомогою інфографіки НБУ:



Як правило, якість підроблених банкнот значно гірша, ніж справжніх. Але іноді розпізнати фальшивку буває досить складно", – пояснює виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Щоб не отримати фальшивку, експерти радять:

уважно перевіряти купюру номіналом 500 грн 2006 року випуску, вона популярна серед фальшивомонетників;

не розраховуватися великими купюрами в маленьких магазинах, транспорті;

частіше оплачувати товари та послуги карткою.

Варто відзначити, що за поширення або збут фальшивок в Україні загрожує до 7 років в'язниці. Будь-якої миті, розплачуючись несправжньою купюрою, ви ризикуєте потрапити під приціл СБУ. Якщо у вас з'явилася купюра, в достовірності якої ви сумніваєтеся, зверніться до свого банку, якщо його фахівці не зможуть перевірити купюру, то її безкоштовно відправлять на експертизу в НБУ.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram