В одного з п'яти осіб, госпіталізованих зі специфічними симптомами захворювання шкіри на Одещині, підтвердився діагноз "сибірська виразка", захворювання локалізовано.

Про це йдеться в офіційному коментарі Міністерства охорони здоров’я, оприлюдненому 2 жовтня.

П’ятьох людей, які брали участь у забитті худоби в селі Міняйлівка Одеської області, було госпіталізовано зі специфічними симптомами захворювання шкіри.

За результатами лабораторних досліджень, проведених референс-лабораторією Центру громадського здоров'я МОЗ України, в одного хворого підтверджено захворювання на сибірку (шкірна форма, що лікується антибіотиками і не становить такої небезпеки, як легенева форма).

Також отримано позитивний результат дослідження м’яса забитої тварини та ґрунту в дворі, де було забито хвору тварину.

Ситуація знаходиться під контролем місцевої влади. Фахівці Держпродспоживслужби та обласного лабораторного центру проводять необхідні заходи з недопущення розповсюдження захворювання.

"Захворювання локалізовано в межах одного села - із 30 вересня 2018 року введено карантин. Медики обстежують людей, які контактували з хворими тваринами чи вживали м’ясо забитої худоби", – заявляють у МОЗ.

Зазначається, що медики спостерігатимуть за станом здоров’я жителів села упродовж 15 днів.

Особам, які мали ризик зараження збудником сибірки, призначається термінова профілактика антибіотиками і за ними здійснюється медичне спостереження.

Раніше 2 жовтня регіональні ЗМІ повідомили, що в Саратському районі Одеської області п'ять осіб госпіталізовано з діагнозом "сибірська виразка".

Повідомлялось про екстрене засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Стан госпіталізованих оцінюється як стабільний.

Довідка:

Сибірка - це гостра інфекційна хвороба, збудником якої є спороутворююча бактерія Bacillus anthracis.

Це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що протікає переважно у вигляді шкірної форми, значно рідше - в легеневій і кишковій формах з явищами сепсису.

Спори бактерій сибірки можуть залишатися в латентному стані в грунті протягом тривалих періодів часу і активуватися, коли поверхня грунту порушується, наприклад, у результаті повені, зливи або зсувів. Захворювання, як правило, з'являється знову, коли спори згодом потрапляють в шлунок тварини з травою на пасовищах.

Наразі захворюваність має лише спорадичний характер, проявляючись лише іноді й окремими спалахами, наголошують у МОЗ.