За найближчі два роки Україна має виплатити 10 мільярдів доларів. У 2018 цифра не надто критична – близько 2 мільярдів виплат. У 2019-2021 роках Україні потрібно буде виплачувати близько 6 мільярдів щороку. Але 2019 рік – найкритичніший, тому що залучати зовнішнє фінансування під час виборів – дуже складно, інвестори через невизначеність не готові давати гроші.
Про це під час прес-брифінгу розповіла економіст Dragon Capital, член Редколегії VoxUkraine Олена Білан.
Вона пояснила: з усіх виплат значна частка, більше половини – офіційним кредиторам: МВФ, Євросоюз, США, і дефолт за цими зобов'язаннями в принципі неможливий. Ще один момент – понад дві третини усіх виплат необхідно буде здійснити через бюджет, який не має таких ресурсів, як Центробанк. Уряд нині не має навіть достатньо грошей, щоб заплатити боргові зобов'язання у цьому році (2 мільярди доларів необхідно, 1,4 – наявні).
Щоб виплатити борги – потрібна або гривня – з погіршенням виконання бюджету, бо ресурсів для залучення гривні дуже мало, або робити зовнішні запозичення, які без чинних програм МВФ майже неможливі.
Часу на все не так багато. Програма з МВФ закінчується у березні наступного року, а гроші уряду закінчаться ще раніше. Тож українська влада має всього декілька місяців, щоб домовитися з МВФ і отримати транш від МВФ. Без цього матимемо великий ризик різкої девальвації гривні і невиконання урядом своїх зовнішніх зобов'язань, фактично – дефолту,– відзначила економіст.
На думку професора Каліфорнійського університету в Берклі, співзасновника VoxUkraine Юрія Городніченка, Україна сьогодні має три можливих сценарії подальших дій.
Перший: ми дружимо з МВФ, ціни сталь залишаються високими. У нас все чудово, ми ростемо.
Другий: ми не домовляємося з МВФ, але ціни на наші експортні товари залишаються високими. Тоді у нас – складний графік виплат за зовнішніми боргами, але якщо "натужитись", то можна впоратись – чимось пожертвувати, урізати якісь програми фінансування на освіту, охорону здоров'я тощо. Це не пройде безслідно, але не буде смертельним.
Третій: не домовляємося з МВФ і маємо падіння експорту. Глобальна економіка розширялася останні 8 років, і це не може тривати безкінечно. Рано чи пізно почнеться рецесія. Ринок бондів сигналізує про те, що рецесія може статися. Це значить – впадуть ціни на сталь, експорт впаде, нізвідки буде взяти долар, зокрема – для погашення зовнішніх боргів. Почнеться новий виток девальвації гривні, те, що було в 2013-2015 роках, зможе повторитися. Наша банківська система нині лише відновлюється. Вона знову провалиться в кризу. Якщо зупиниться економіка – ВВП знову впаде на 10-15%.
