Румунському керівництву слід забезпечити підготовку достатньої кількості вчителів для викладання мов національних меншин, зокрема української, а також переглянути "поріг" використання мов нацменшин в адмініструванні.
Про це йдеться у рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) для Румунії щодо застосування Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, а також експертній оцінці щодо виконання країною своїх зобов'язання, оприлюднених сьогодні, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"У пріоритетному порядку Комітет міністрів вважає, що керівництву Румунії слід забезпечити підготовку достатньої кількості вчителів для повного виконання своїх зобов'язань у галузі освіти щодо болгарської, чеської, хорватської, німецької, угорської, ромської, російської, сербської, словацької, турецької та української мов", - вказано в документі.
Також у звіті зазначено, що Румунії слід розширити офіційне використання мов меншин у державному адмініструванні.
"Наразі мова меншин може використовуватися лише у спілкуванні з держструктурами, де населення, що належить до меншини, яка проживає в певній адміністративній одиниці, становить понад 20% усього населення. Для використання мови нацменшини під час дебатів у місцевих органах влади кількісний показник представників нацменшини має складати третину від представників органу", - йдеться у документі з рекомендацією зміни цих "порогів".
Також КМРЄ рекомендує Румунії розробити комплексні освітні моделі для навчання татарською та турецькою мовами, продовжити роботу з розвитку навчання романською мовою.
КМРЄ висловлює жаль, що після оприлюднення ним першого звіту у 2012 році, румунське керівництво надало першу доповідь лише через п’ять років, і відсутність у експертів змоги оцінити практичне застосування прийнятого у 2011 році закону про освіту, де встановлено мінімальну кількість учнів для навчання мовами меншин на різних рівнях.
У доповіді зазначається, що в цілому румунська система освіти гарантує високий рівень підтримки багатьох мов меншин, схвалюється, що для більшості мов меншин існує комплексна пропозиція культурних заходів. Водночас документ вимагає покращення рівня використання мов меншин у судах та економічному житті.
Як відомо, торік Румунія критично поставилася до нового закону України "Про освіту", зокрема ст. 7 щодо мови освіти в Україні. Президент доручив МЗС та МОН провести консультації щодо закону з європейськими партнерами, у тому числі з Радою Європи. У вересні закон передали на розгляд Венеціанської комісії. В грудні Венеціанська комісія оприлюднила свій висновок, де вказано, що для виконання статті 7 закону в її нинішньому вигляді Україна має повною мірою використовувати гнучкість при ухваленні імплементаційного законодавства, продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови, та покращити якість викладання останньої.
Пізніше Україна й Румунія домовилися напрацювати спільний документ щодо імплементації нового закону України про освіту, зокрема його сьомої статті.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
